Онук Франка: «Мене від арешту врятувало прізвище»

Онук Івана Франка Роланд Тарасович розповідає, що в часи комуністичної влади його намагалися завербувати до співпраці з органами. «Наша родина завжди відчувала увагу влади. Політична ідеологія розумна, і тому вони прекрасно розуміли, що просто взяти і відкинути Франка не можна, бо ж у нього революційні ідеї. А було їм за що відкидати – і націоналізм, і критика російської політики щодо України», – розмірковує Роланд Франко. Розповідає, що в шкільні роки брав участь у діяльності патріотичної організації, яка поширювала заборонену літературу. Його не засудили тільки через прізвище.

«У нас у школі у Львові в 9 класі ми створили літературно-патріотичну організацію «Кров України»: заприсяглися там, що будемо служити своєму народові і своїй державі. Але нічого особливого не робили. Ми просто читали заборонену літературу – Винниченка, Уласа Самчука, Антона Крушельницького. Книжки ті діставав нам хлопець один, який мав зв’язки з підпільним центром УПА. Після школи я переїхав до Києва, а за рік, у 1951-му, цю організацію арештували. Восьмеро хлопців взяли під арешт. Мене вночі привели на допит до тодішнього керівника НКВД Ковальчука. Подивився він на мене: «Ми тобі прощаємо, ніякого злочину ти не зробив. Нащо тобі було зв’язуватися з тими націоналістами? Іди працюй. Ти вже в Києві, а вони там витворяють: листівки пишуть». Так це повз мене й пройшло. А хлопці одержали по 25 років тюрми. Потім настала хрущовська відлига, хлопців амністували. По 4-5 років кожен відсидів», – зазначив Франко.

Газета по-українськи