Ківалов заявив, що хтось готує захоплення «Сяйва книги», один з депутатів вважає це піаром влади

Народний депутат Ярослав Кендзьор прокоментував заяву Ківалова, яку він зробив 10 лютого 2012 року, впродовж роботи Шостого скликання Верховної ради України. Сергій Ківалов проголосив про своє звернення до Генерального прокурора України, голови Київської міської державної адміністрації про недопущення приватизації та незаконного захоплення приміщень книгарні “Сяйво книги”. Згідно із заявою Сергія Ківалова, провокацію готує якийсь депутат-опозиціонер, котрий, окрім того, планує облаштувати у захопленому та приватизованому за безцінь приміщенні книгарні офіс опозиційної партії. Звідки у Ківалова така інформація, подосі залишається таємницею.

На думку Кендзьора, ця заява Ківалова може бути «піаром» його політичної сили, як такої, що піклується про українське. Такі думки народний депутат висловив у розмові із журналістом Віктором Тарановим.

– Чи вірите ви в щирість почуттів та прагнень пана Ківалова?

– Звісна річ, мене дуже здивувала така «патріотична» реакція Сергія Ківалова…

Ківалов є одним з авторів та лобістів «Закону про мову», який зводиться до введення де факто «через вікно» другої державної мови – російської. Людина досі не знає української мови й пропонує двомовність. Оце як раз є ілюстрацією та свідченням його величезного лицемірства…
Тож, я не вірю жодному слову Ківалова, як й не вірю жодному слову його однопартійців.
– Чому ж таки така велика постать у судовій системі України, як Сергій Ківалов, в розрізі його активної «українофобної» ( з Ваших слів) позиції, акцентував свою увагу на маленькій книгарні «Сяйво»?

– Як я й казав на початку – це звичайнісіньке фарисейство. Сергію Ківалову, як представникові Партії регіонів, це потрібно тому, що Партія регіонів постійно звинувачується у Верховній раді та з телевізійних екранів в українофобських намаганнях. Для того, щоб в розмові з журналістами обілити свою діяльність, він зобов’язаний мати протилежні аргументи, одним з котрих може стати його опікування долею книгарні «Сяйво». Історія цієї книгарні довга та гучна. Я особисто знаю «Сяйво» добрих 50 років. Ще будучи студентом у Львові, я, приїжджаючи до Києва, в першу чергу біг до цієї книгарні. Ми всі розуміємо, що якби влада вважала за необхідне зберегти цю унікальну книгарню, достатньо було б одного єдиного звернення до Голови КМДА Олександра Попова – й приміщення книгарні було б недоторканним. А реалії інші: з одного боку ідуть узгодження щодо прибирання до рук приміщень книгарні, а з іншого – проголошується її захисна позиція, звісна річ – престижне приміщення в центрі Києва.

Я можу трактувати цю дію як звичайнісіньку облуду і лукавство пана Ківалова. З одного боку, він знищує українську культуру та мову, а з іншого – стає на захист книгарні. Не треба бути наївними по відношенню до цих мужів. Навіщо Ківалову публічно проголошувати про свою турботу та занепокоєння, адже достатньо одного дзвінка Олександру Попову на кшталт: «Шановний однопартієць, я тобі як народний депутат України, як поважна постать в Партії регіонів категорично заявляю: якщо ти не припиниш знущання над колективом книгарні «Сяйво», який до останнього відбиває своє юридично обґрунтоване право на оренду приміщення книгарні та конституційно обґрунтоване право на працю, я буду ставити перед Президентом питання про твоє звільнення з роботи як персони, що допомагає рейдерам знищувати об’єкти української культури. Ось і все.

Це по-перше, а по-друге – сьогодні відбувається процес приватизації об’єктів національної культурної спадщини, навіть тих, що знаходяться у списку об’єктів світового значення ЮНЕСКО. Я маю на увазі бажання провладної партії віддати у приватну власність Московському патріархату весь комплекс Києво-Печерської Лаври, комплекс Почаївської Лаври, Софію Київську і багато інших українських релігійних та культурологічних артефактів, тобто вивести їх з переліку об’єктів, які не підлягають приватизації.

 

Довідка.70-річний Ярослав Кендзьор – один з трьох чинних парламентарів, які були депутатами всіх скликань Верховної Ради, починаючи з 1990 року. Весь цей період він працював у комітеті Верховної ради з питань культури і духовності, посідаючи посаду заступника голови комітету. Довго очолював львівський Рух, зрештою, у 2009-му був виключений з партії, як каже сам, за неприйняття дрейфу «тарасюківців» у бік Юлії Тимошенко. Сьогодні Кендзьор знайшов себе у складі партії «За Україну!» В’ячеслава Кириленка – політсили, яка, кажуть, має стати однією зі складових частин «нової демократичної партії».

«Друг читача»