Довічний ув’язнений читає Гете й Пушкіна та вивчив дві мови

Закарпатець Андор Лук’янченко отримав довічне ув’язнення за бійку. Він займався сучасним п’ятиборством і 1994-го в складі спортивної групи був в Угорщині. Ввечері в ресторані побився з місцевим жителем. Потрапив до в’язниці на 13 років. 2003-го втік. Рік жив у Празі. Коли Лук’янченка упіймали, до строку додали ще п’ять років. 2005-го екстрадували до України. Тут Верховний Суд перекваліфікував його термін на довічне ув’язнення, бо Кримінальний кодекс не передбачає термін 18 років. Покарання відбуває в Ужгороді. За цей час вивчив італійську та англійську мови, багато читає.

«Однією з улюблених книжок є «Князь тьми» Юрія Канигіна. Ця книжка про добро та зло в історії людства. Дізнався, що багато християнських обрядів – це наслідок язичництва на території України. Православ’я зберегло в собі витоки, близькість до народу, до людей. Багато інших релігій це втратили. Є така приказка: «Освіта розуму не додає». Вона яскраво втілена в цій книжці. Я роздумував над розвитком православ’я в Україні. Дійшов висновку, що на Закарпатті ці традиції найкраще збереглися», – розповів Лук’янченко.

Також довічник любить Олександра Пушкіна.

«Ґете й Пушкін жили майже в один період. Знайшов лист Олександра Сергійовича до Ґете, в якому він писав про «Фауста». А той відповів Пушкіну: «Тепер я можу спокійно померти, оскільки народилася людина, яка розуміє більше, ніж я». Пушкіна вважаю пророком російської цивілізації. У його творах відчувається другий смисловий ряд. Є все, що можна застосувати до  сьогодення. Наприклад, у поемі «Руслан і Людмила» є такі рядки: «И был глубокий эконом, То есть умел судить о том, Как государство богатеет, И чем живет, и почему Не нужно золота ему, Когда простой продукт имеет». Я перефразував би так: «Не нужно доллара ему, когда простой продукт имеет». Нам не потрібні зелені папірці, треба підтримувати свою валюту. Пушкін мислив на кілька століть уперед», – зауважив ув’язнений.

Gazeta.ua