Неборак вважає похід Матіос до президента доказом пострадянського стану

Поет Віктор Неборак розповів про найпомітніші події 2011-го року в літературі. Серед них переклад Вергілія, похід Марії Матіос до президента, відмова Шкляра від Шевченківської премії.

“Похід Марії Матіос до Віктора Януковича є доказом нашого пострадянського стану. За Союзу найвідоміші письменники зустрічалися з керівниками партії. Не уявляю, щоб Фітцжеральд чи Селінджер були на прийомі в президентів США, хіба приватно з ними бачилися. Очевидно, Марія Матіос вважає, що цей візит додає їй суспільної ваги. Якби запідозрила, що це робить її менш популярною серед читачів, то уникала б таких офіційних зустрічей. А шанувальникам таланту Марії Василівни було б цікаво дізнатися, про що вона насправді розмовляла з президентом. Якби в нашій країні гуманітаристика була на належному рівні, то важливою подією в літературі мав би стати вихід у львівському видавництві “Літопис” поем Верґілія в перекладі Андрія Содомори. Книжка містить “Буколіки” й “Георгіки”, без яких немислима європейська література. Переклад не замовляв жоден фонд, робота була ініціативою самого Андрія Олександровича. Українці – серед останніх, хто отримав переклад творів Верґілія сучасною літературною мовою. Це певний знак нашого прилучення до європейської традиції”, – зазначив поет.

Серед важливих подій також є вихід збірки есеїв Олександра Бойченка “Аби книжка”.

“Ця книжка — антирежимна. З’явилося багато антологій – поетичні, прозові, зокрема, про футбол, збірки інтерв’ю – з Олесем Ульяненком і з різними письменниками Ірини Славінської. Це ознака завершення певного періоду. Минули 20 років незалежності. Хочеться побачити, що сталося за цей час, підсумувати. Виділив би  збірку есеїв Олександра Бойченка “Аби книжка” – дуже класна публіцистика, забарвлена індивідуальним стилем – кусючим, іронічним. Це – одна з найантирежимніших книжок. У деяких моментах мені аж дух перехоплювало. А таке зі мною останнім часом трапляється нечасто”, – розказав Неборак.

Gazeta.ua