Французький аташе читає в оригіналі Матіос, Забужко і Шкляра

Француз Гійом Колін за три роки вивчив українську мову та читає Матіос і Шкляра.

35-річний аташе з питань наукового та університетського співробітництва України і Франції Гійом Колін працює в Україні три роки за чотирирічним контрактом. Розповідає, що легко вивчив українську мову, тому що вона милозвучна, і тепер може дозволити собі читати українських письменників в оригіналі.

«Перша книга, що потрапила мені до рук, був «Гудзик» Ірен Роздобудько, – розповідає француз у кав’ярні Французького культурного центру у Києві. – В неї мова проста, тому читалось легко. Зацікавила тим, що описує Україну часів перебудови».

«Роздобудько мені нагадала книжки Марініної. Її не детективи, а серію «Кто знает». Шклярем зацікавився через скандал із Шевченківською премією. Через цей ажіотаж вирішив, що це важлива людина, і що її твори потрібно прочитати. Тим більше, що я працюю у сфері освіти та науки, а тут замішаний Табачник. На перший погляд міністр освіти Дмитро Табачник видався культурною людиною. Наче делікатний, розумний. Однак коли починає говорити про свої реформи, розумієш, що це не так», – ділиться французький гість.

«Мені цікавіший стиль Марії Матіос, – зізнався Гійом. – Хоча у неї більше незрозумілих для мене слів, бо вона вживає діалектизми. Матіос мені нагадує Мопассана: пише коротко і ще більш жахаюче. Враження потужні. Прочитав її «Вирвані сторінки з автобіографії». Знову про радянські часи. Але Карпати — це зовсім інший світ. Досі знав лише про життя в Москві. А тут – село, гори, інше ставлення до всього. До цього роману я читав «Москалицю». Але не дочитав до кінця. Важко було, вражень сильних набрався. Замкнуте коло, жахливі стосунки між людьми, це дуже депресує».

Твори Оксани Забужко прес-аташе почав читати через те, що з нею зустрівся.

«Дуже енергійна, космополітична, сильна і самотня особистість. Сумніваюся, що вона типова українка. Хоча дедалі більше українки стають схожими на неї. На відміну від Франції, в Україні жінки справляють враження домінантних над чоловіками. У цьому й парадокс: Україна – зовсім не феміністична, традиційна країна. Француженки боряться за емансипацію, а тут вона зашкалює. Прочитав Забужкове «Листування з Шевельовим». Забужко читати легко, бо вона використовує англицизми й жаргон. У неї мова молода», – вважає француз.
Gazeta.ua