На Форумі видавців говорили про те, як видати свою книгу

У «САЛІ» відбувся круглий стіл «Як перетворити рукопис на книжку, як писати літературу на експорт, і скільки на цьому можна заробити». Модератор – Ірина Славинська.
Що впливає на відбір рукописів? Скільки Ви платите автору за книгу?Які Ваші читацькі уподобання?
Світлана Скляр (Клуб Сімейного Дозвілля): Основне джерело розповсюдження книг – каталоги. У нас жорстка рубрикація за жанрами – любовні романи, історичні, фантастика і так далі. Те, що ми не можемо класифікувати, відносимо до сучасної прози. Тобто, нам потрібна жанрова література, і це користується попитом. Також орієнтуємось на поради інших письменників та літературні конкурси. Щодо гонорару, то ми платимо аванс чи відсотки від продажу книг. Проблема полягає у тому, що відсотки європейського рівня, які впроваджено й у нас, не співставні з українськими цінами на книги. Мінімальний наклад, на якому відбивається аванс – 4-5 тис. прим.
Олександр Красавицький («Фоліо»): Щодо жанрової політики, то ми шукаємо молодіжні та історичні романи, видаємо і міжжанрові книги. Нас цікавить художня література, перекладна, більшою мірою класика. Аванси відбиваються на накладах у 12 тис. прим. Література зараз
класифікується на fiction та literature. Я обираю literature. Також нам не вистачає жанру сімейного міського роману, який стає популярнішим в Росії.
Юрій Володарський (літературний критик): Жанрову літературу не читаю взагалі. Мені подобаються лише ті зразки української літератури, які публікуються в «Новом мире». Але у нас все-таки є 5-6 людей, за яких не соромно, і це добре. Зараз нам не вистачає текстів на соціальну тематику. Здається, начебто Помаранчеву революцію 2004 року літератори просто не помітили або помітили поверхово. Та й взагалі, жанр роману ніколи не був властивий українській літературі. Український жанр – це пісня.
Яна Дубинянська (письменниця): У нс немає чіткого розділення на жанри – мої твори публікували у різних виданнях під різними жанрами. Я не гребую жанровою літературою. В Україні просто нема структурованого ринку.
Що з української літератури може публікуватись успішно у Росії?
Андрій Василевський («Новый мир»): Щодо гонорарів, вони у нас чисто символічні, бо автори не прагнуть від публікацій у нас прибутків, а прагнуть бути прочитаними. Авторів не варто шукати – вони шукають нас. Зазвичай виходить так, що якщо молодий літератор написав щось достойне, то має бути хоч одна людина з літературних кіл, яка його знає.
Учасники дискусії прийшли до висновку, що молодому українському авторові варто скористатись усіма можливими способами бути видаваним та швидко розкрутитись, тобто підніматись, падати та знову підніматись, якщо він того вартий.