На виставці посмертних масок – Булгаков, Паустовський та Шукшин

Виставка посмертних масок

40 посмертних масок акторів, письменників, політиків виставили в Музеї однієї вулиці на столичному Андріївському узвозі. Серед них лише одна жіноча – актриси Марії Заньковецької.

Серед них маски Малевича, Булгакова, Паустовського, Корольова, Петлюри тощо. Всі зліпки – справжні, у багатьох навіть залишилися волоски.

Колекцію з 60 масок директор музею Дмитро Шльонський збирав з 2002 року. Це найбільше зібрання в Україні.

– Про українську посмертну маску у світі знають дуже мало. Ми збирали колекцію по крихтам – із приватних колекцій та музеїв дев’яти країн. Остання маска – полковника УНР Євгена Коновальця, досі ще пливе по океану з Канади і буде на виставці через 10 дні», – розповів Д.Шльонський.

– Маску Марії Заньковецької раніше зберігали в підвалі Музею театрального мистецтва в Києві. Вона була обкладена газетами кінця тридцятих років і почорніла від сирості, – розповідає директор музею Дмитро Шльонський.

Директор демонструє маску російського актора й письменника Василя Шукшина.

– Її знімав 90-річний скульптор Микола Нікогосян. Він живе в центрі Москви у власному чотириповерховому будинку. Подейкують, що очолює всю вірменську мафію. Дружина Шукшина Лідія хотіла подавати на нього до суду. Скульптор хотів залишити відбиток собі. Нікогосян віддав його Федосеєвій-Шукшиній. Жінка подарувала його письменникові Миколі Заболоцькому. А той – скульптору В’ячеславові Кликову. Син Кликова випадково знайшов його в майстерні. Йому ліньки було робити копію, й він передав мені оригінал. На масці збереглося кілька волосин із брів Шукшина.

Цікавлюся, чи не моторошно працівникам музею ходити по залі.

Скульптор Нікогосян очолює всю вірменську мафію

– 2005-го в Музеї гетьманства нам дозволили зробити копію маски Симона Петлюри. Тепер щоночі о дванадцятій у нашому музеї рипить підлога. Дівчата кажуть, що це дух Петлюри блукає коридорами, – жартує Шльонський.

Запитую, чому на масці німецького філософа Іммануїла Канта на підборідді ґуля.

– Кант помер у вісімдесят років у російському місті Калінінград, – розповідає Дмитро. – Зубів не мав, нижня щелепа відвалилася, ніхто її не підв’язав. Скульптор був халтурником, залив гіпсом рот. Покійника поховали зі шматком гіпсу в горлі.

Директор бідкається, що не зняв відбитка з головнокомандувача УПА 95-річного Василя Кука. Той помер 9 вересня.

– Я домовився з його сином, – говорить. – Але скульптор Ігор Макогон потрапив у дорожню пробку й запізнився. Тіло Кука везли до Львова у лімузині сім годин. Хоча там був кондиціонер, тіло почало розкладатися. Львівський скульптор Петро Дзиндра побоявся, що зірве з обличчя шкіру. Таке вже було 1920-го з італійським художником Амедео Модільяні. Його друг зняв із нього посмертну маску разом зі шкірою. Потім скульптор Жак Лівшиць поправив її. Ми хотіли зробити з неї копію. Але нащадки Лівшиця сказали, що він заповідав не знімати копій з його відбитків.

Виставка триватиме до середини листопада (або грудня). За даними news.dt.ua вхід – 20 грн, а за даними gazeta.ua – 10 грн.

А поки співробітники музею готуються до наступної виставки, «Зимовий бал у Києві», присвячена бальним костюмам, яка відкриється перед Новим роком.

За матеріалами news.dt.ua та gazeta.ua