Читачі Національної бібліотеки поставили «Лісову пісню» на феміністичний лад

30 березня у Національній бібліотеці України для дітей відбулось урочисте закриття Всеукраїнського тижня дитячого читання. І не простого тижня, а присвяченого 140-річчю від дня народження Лесі Українки. Зазвичай урочисто відзначають відкриття якоїсь події, але зараз інакше.

Якщо у вас слова «національний» та «бібліотека» викликають позіхання, саме настав час переглянути свої стеротипи, бо свято таки вдалося! Звичайно, зовсім без пафосу не обійшлося, але його домішки не перевищували гранично допустимих норм. Традиційні читання Лесиних (та й не лише Лесиних) віршів, пісні, танці, виступ генерального директора цієї самої бібліотеки Анастасії Кобзаренко… Спеціальними гостями програми стали письменники (а як же без них!) – Сергій Іванюк та Олекандр Есаулов. Приємно, що з їхньою творчістю присутні у залі були знайомі.

Але якби все святкування цим і обмежилося, актовий зал Національної біблотеки не був би перепонений глядачами. По-перше, учасники народно-етнографічної студії «Мандри» (всі як один читачі цієї біблотеки!) підготували театралізовану програму за мотивами «Лісової пісні». Звичайно, самі Мавка з Лукашем, хоч і в дуже гарному виконанні, не є запорукою успіху. А от коли дві дівчинки у вишиванках випадково звернулись до України, а вона відгукнулась і прийшла – це був фурор! Тим більше що вийшла вона у джинсах з підтяжками, підтвердила, що вона вже давно не та Україна, яку любила Леся Українка, бо та зараз нікому не потрібна. Висувала на доказ своєї правоти багато аргументів, які присутні можуть почути зі ЗМІ. Врешті-решт її вдалося переконати, що якщо вона сама собі не буде потрібна, то більше нікому. До кінця дійства Україна справді переконалася, перевдяглась і змінила манеру поведінки з тінейджерської на більш архетипну.

Атанайя Та