Василь Шкляр: best of the best

Напевно кожен освічений українець може запросто процитувати Ліну Костенко, а кожен громадянин України, навіть не обов’язково освідчений цитує неоковирні висловлювання Віктора Януковича, ті його так звані обмовки за Фройдом. А як у вас із цитуванням шевченківських лауреатів?  Ще раз про цьогорічного лауреата Шевченківської премії, але вже його цитатами. Слово не горобець, самі знаєте.

Редакція «ДЧ»


Василь Шкляр – один з лідерів серед українських письменників за кількістю «дивних» висловлювань. Наприклад, на минулорічному львівському форумі видавців, продаючи за прилавком примірники власних романів, Василь Шкляр примовляв: Найбільше приниження для письменника, яке тільки може бути, – це самому продавати свої книжки, так він нагадує тих, хто на вулиці Червоних ліхтарів у Амстердамі у вітринах стоїть… Чому ж пан Василь вдався до такого приниження і почав нагадувати тих, хто стоїть у Вітринах у Амстердамі, зрозуміти при цьому було важко. І таких висловлювань у Шкляра – безліч.

Ми вирішили відібрати найбільш цікаві висловлювання цього письменника, сказані ним у різноманітних інтерв’ю за всього лише за останній рік.

Література

Про те, що Шкляр крутіше Джойса

«Кожен грамотний чоловік може написати філософський твір про пошуки істини на тисячі сторінок. Я б міг це розвозити і розвозити, й це була б така література, що куди там Джойсу. Але хочу, щоб мене читали, і тому намагаюся писати цікаво». тут

Про обізнаність з класикою

«Колись покійний Ігор Римарук казав, що він у 12 років “Війну і мир” прочитав. Я не знаю… я її ще досі не читав, бо там постійно зноски, переклад з французької, і в мене шия болить головою крутити». тут

Про Бокачо

“Декамерон” Бокачо – отака книжка десь. Колись була дуже еротична, ще як я був малий, але зараз, після того, що ми понаписували… Я вирішив зробити справді еротичну. Вибрав кращі новели і переписав по-своєму.

Так от – мені сниться Бокачо. Йдемо з ним, він поплескує мене по плечі і каже: “Дякую, Василю. Після того, як ти написав це, так оті люди, які почитали – їм кортить прочитати мене”. тут

Про Свіфта

«Щодо адаптації, то думав, хтось із молодших підхопить цю ідею, і ми зробимо серію книжок. Можна ж із «Робінзона Крузо» зробити щось цікаве, щоб П’ятниця був не він, а вона…» тут

Політика

Про формулу російського впливу

«Мій брат вивів таку формулу: один москаль ставить на місце п’ять хохлів. Тобто якщо збереться шість чоловік, і серед них буде один росіянин, то всі українці переходитимуть на російську мову, і навіть між собою переходять на російську. З цього боку, я справді відчуваю велику загрозу». тут

Про демократію

«І зараз ми переконуємось в тому, що ми здобули незалежність, але в тому числі і цю рахітичну демократію, і однаковий голос маю я і тьотя Мотя з Криму.

То як я можу з ними боротися демократичними методами, якщо на місце наших винищених дідів-прадідів заселили чужинців, а тепер кажемо – давайте голосувати». тут

Про те, що навіть Шкляр і Табачник мають спільні точки зору

«Я настільки серйозно до цього твору ставився, що я не міг цього вигадати – що ментально галичани не такі, як ми. Хоча справді ментальні відмінності є, бо Галичина була в іншій країні і з іншими традиціями.

… От будь ласка, галичани трошки скупенькі, трохи обережні… Ну що тут…». тут

Ще трішки про антисемітизм

«Я не винен, що 99% документів про розстріли і насилля над моїм народом підписані жидівськими прізвищами». тут

Про любов до Криму і Донбасу

«Уже немає сили, щоб подолати ці ракові пухлини – Донбас і Крим». тут

Про гарних українців і негарних неукраїнців

«Іноді закидають: мовляв, у тебе всі українці гарні, а вороги погані, неповноцінні… Мабуть, для декого є певні несподіванки в тому, що я вперше називаю речі своїми іменами?» тут

Про життя

Про 260 тис. грн.

“Це не такі великі гроші, щоб не було куди їх подіти. Так що я про це не думав”. тут

Про черниць

“До мене підходить черниця і каже: “А вы не могли бы мне дать мобильный, мне надо позвонить в Саратов. Я так далеко от дома”. Я їй, як Василь Чучупака – ігумені, відповідаю: “Пішла в…”. тут

Про документальну основу роману

«Навіть секс у Шкляра написаний на документальній основі». тут

Про невтілені ідеї

«Я навіть хотів роман написати “Буратіно”, де Буратіном був би Путін». тут

Ще раз про геніальність Шкляра

“От я, не граючись в зайву скромність, скажу, що багато людей, прочитавши “Чорний ворон”, зрозуміли, що так далі писати, як вони пишуть, не можна, треба поламати ручку чи комп’ютер і припинити.

І от, щоб якось виправдатись і писати далі свою галіматью, графоманію, треба заперечити от це, інакше треба просто піти і повіситись”. тут

За матеріалами re-mag.com.ua