Гаррі Поттер ─ дітям до тринадцяти років заборонено!

Екранізацію четвертої книги Джоан Роулінг, без сумніву, можна назвати тріумфом… сценаристів і режисерів рекламних роликів.  На жаль, «Гаррі Потер та келих вогню» – фільм хоч і масовий, касовий, видовищний, але навряд чи його можна назвати визначним твором мистецтва. Крім бюджету і торгової марки, нова стрічка мало чим виділяється із маси фільмів, які щомісячно «атакують» пересічного глядача.

Сценаристи фільму вже вчетверте балансують на межі дослівного повторення книги (для відданих фанатів творів Джоан Роулінг) і створення динамічного видовища (для тих, хто все-таки не втрачає розуму від одного тільки вигляду хлопчика в окулярах). У кожній частині епопеї це завдання вирішується з неоднаковим успіхом. Однак донині бажаний ідеал так і не було знайдено. 

За вимогами жанру, «Гаррі Потер та келих вогню» починається видовищно – шалена телепортація на світовий чемпіонат з квідичу (спортивна гра магів) та трагічні події під час самих змагань. Потім – початок навчального року. І, як завжди, на бідного Гаррі чекає багато проблем: і новий вчитель, який зовсім не той, за кого себе видає, і страхітливі сни, що турбують хлопчика дедалі частіше, і магічний турнір Трьох Чарівників, у якому Потер повинен взяти участь разом із дорослими студентами різних Шкіл Магії.

 

У той же час фільм має значний психологічний акцент. Юні чарівники виростають, кожен із них по-своєму переживає перехідний вік. У фільмі показано не один любовний трикутник, юні чарівники підхоплені круговертю боротьби Добра і Зла… Найголовніше чекає наприкінці – Темний Лорд відновлює свою фізичну сутність та колишню могутність, а це означає, що у магічному світі починається справжня війна.

 
Ті, хто спочатку став читачем, а вже потім ─ глядачем “Гаррі Поттера та келиха вогню”, можливо, будуть незадоволені: багато улюблених та значущих сцен книги не ввійшло до фільму. І навпаки: люди, які ніколи не брали до рук творів пані Роулінг, багато чого у стрічці не зрозуміють із тієї ж причини. 

 
Сумно те, що кінематограф, крок за кроком ідучи за історіями про Гаррі Поттера, усе більше відходить від дитячої аудиторії. Четвертий фільм дітям до 13 років можна дивитися лише разом із дорослими. Що чекати далі? Екранізація сьомої частини буде прирівняна до продажу спиртного, а вхід до кінотеатрів глядачам, молодшим 21 року, заборонятиметься? Адже після виходу п’ятої і шостої книги про Гаррі Поттера та його друзів стало зрозуміло, що авторка перестала писати добрі казки. Тепер вона створює дорослий детектив із містичними елементами. А щоб романи все ж вважалися творами для дітей, об’єктами дорослих інтриг стають юні чарівники. Гаррі Потер – лише розмінна фігура в грі між темним магом та ректором школи магії, що уособлює світлу сторону конфлікту. Навколо хлопчака снуються інтриги Міністерства магії і прем’єр-міністра, якого найбільше турбує збереження влади. Цікаво, чи пані Роулінг писала цей образ із реальних керівників Великобританії?

 
Історія, яка починалась як приємна казка, яку можна почитати малюкам на ніч, тепер і в паперовому вигляді, і ще більшою мірою ─ на екрані завдяки спецефектам, набуває обрисів жорстокого бойовика. Після його читання чи перегляду дійсно починаєш хвилюватися за нестабільну психіку підлітків, які обожнюють Гаррі Поттера…

 

 

Олександр Стоянов