Жінка, яка запрягла Ніцше у віз

Жінка входила в літературу складно. Навіть ще не так давно, в кінці ХІХ – на початку ХХ століття чоловіки незаперечно панували в літературі та філософії, а на жінок полишали роль муз, натхненниць своєї творчості. В той час, коли ще не було поп-зірок, богемні жителі – письменники, художники – були вельми популярними й авторитетними особами, чутками про яких із задоволенням ласували обивателі. Тому не дивно, що саме в цьому творчо-інтелектуальному середовищі намагалися реалізуватися в ролі муз гарні й розумні жінки, яких сучасною мовою цілком можна було б назвати кар’єристками.

 

А чи знаєте ви, що найвідоміші музи, натхненниці чоловіків, які творили європейську (та й світову) культуру, були слов’янками? Згадати хоча би Галу – дружину Сальвадора Далі (справжнє ім’я Олена Дьяконова). Або дружину Бальзака Евеліну Ганську. Чи Марію Башкірцеву, яка мала епістолярний роман з Ґі де Мопассаном. І, звичайно ж, Лу Саломе – жінку, яка своїми чарами й розумом підкорила Ніцше, Рільке та Фройда.

Лу фон Саломе, «чарівна російська дівчина», як назвав її в автобіографії Фрідріх Ніцше, справді приїхала з Росії – хай не збиває з пантелику не вельми слов’янське прізвище. Його вона успадкувала від батька – генерала при дворі Олександра ІІ Густава фон Саломе. З Ніцше Лу познайомилася ще зовсім молодою, й це були її перші (проте далеко не останні) стосунки з фігурою такого масштабу. Це трапилася 1882 року в Римі, в соборі Святого Петра. Ніцше спитав у Лу: «Які зірки скеровували нашу зустріч?» Філософ був здивований обдарованістю дівчини, вражений її неабияким розумом і підкорений жіночністю. Йому здалося, що він нарешті зустрів свій ідеал. Дослідники не без підстав уважають, що саме Лу надихнула Ніцше на створення найвідомішої його поеми «Так казав Заратустра». Трохи пізніше він запропонував їй шлюб, але вона відмовилася, наполягаючи на дружбі. Причина відмови: дівчина вважала, що ще не готова до статевих стосунків.

 

Цікаво, що через деякий час після цього Лу таки вийшла заміж за професора Фрідріха Карла Андреаса, спеціаліста зі східних мов. Цей шлюб можна вважати одним з унікальних, адже за все подружнє життя пара жодного разу не мала сексуальних стосунків! Спочатку професор сподівався, що так триватиме недовго й Лу незабаром зміниться. Але чекати довелося довго й безрезультатно: коли природна сексуальність нарешті прокинулася в жінці, – їй тоді було вже тридцять, – законному чоловікові нічого не дісталося з цього пробудження. Не дивно, що результатом стали дикі ревнощі й розірвання стосунків.

 

Розрив із Ніцше теж стався через ревнощі, але дещо іншого порядку. Усьому виною була пікантна фотографія, ідея якої належала філософові. На першому плані фото стояли Ніцше та його друг Пауль Ре, запряжені у віз, в котрому сиділа Лу. В одній руці в неї віжки, а в іншій – батіг, що ним вона поганяє двох філософів. У цей час Лу має 21 рік, Ре – 32, а Ніцше – 38. Групу знято на фоні однієї з Альпійських вершин. Побачивши цю світлину, сестра Ніцше, Елізабет Ферстер, відчула страшенні ревнощі, розгнівалась і поставила братові умову: або сім’я, або Лу. Не важко здогадатися, що Ніцше обрав музу. Та це вже не допомогло… Їхні стосунки ставали дедалі складнішими, і Лу йде з життя німецького філософа, залишивши в ньому незгладний слід.

 

У травні 1897 року Лу фон Саломе познайомилася з Райнером Марією Рільке. Незважаючи на значну різницю у віці, – йому 21 рік, їй 35, – між ними спалахнуло пристрасне кохання. Вояж, який вони пізніше здійснили Росією та Україною вдвох (Москва, Петербург, Київ), мав неабиякий вплив на подальшу творчість поета. Ідея відвідати свою батьківщину разом із Рільке належала Лу. Згадуючи про це, Рільке написав: «Без цієї жінки я ніколи не зміг би знайти свій життєвий шлях».

 

1911 року музі-кар’єристці виповнилося 50. Гадаєте, вона спинилася? Лу знайомиться з Зиґмундом Фройдом. Утім, пізня приязнь завжди відрізняється від юнацьких пристрастей: стосунки пари будувалися на глибокому взаєморозумінні, захопленні одне одним, інтелектуальній і духовній близькості. Пізніше на ґрунті знань, отриманих від Фройда й психоаналітичної практики, якою Лу почала цікавитися, вона напише книгу «Еротика», що витримає в Європі п’ять перевидань.

 

Крім цієї книжки, Лу фон Саломе є авторкою багатьох інших, які мали значний успіх як у відомих критиків, так і в пересічного читача. Це були повісті, оповідання, романи, спогади про Ніцше… Проте в історії літератури її власна роль все одно тьмяніє. Вкотре переконуємося, що слава справедливості не знає: ця яскрава особистість залишилася в чужих текстах і долях. Її роль у літературі, філософії та навіть медицині однаково прекрасна й трагічна – вона лише муза в тіні її великих друзів.

 

Олег Ткачук