Література майбутнього у письменницьких прогнозах

Минають дні, минають ночі, і рік минає. А література лишається (хай там і кризи, і всі біди на письменницькі голови!). Як завжди, перед Новим роком тягне робити всілякі «прогнози». Що ж напрогнозували «літературі майбутнього» письменники сучасного – Сашко Ірванець, Олексій Волков, Ірен Роздобудько, Наталка й Олександр Шевченки, Любко Дереш, Сергій Жадан, Лариса Денисенко?

 

Поезія вціліє! (якщо в неї вірить Олександр Ірванець)

У чомусь, звісно, література зміниться. Однак це будуть другорядні деталі. Залишиться головне – час від часу писатимуться й публікуватимуться (у який спосіб – вже не важливо) гарні твори. Твори, від яких хотітиметься плакати й сміятися, які хотітиметься перечитувати ще і ще. Буде (і буде вічно!) той священний трепет справжнього читача, який бере до рук нову книжку і завмирає в передчутті насолоди читання. Які жанри будуть актуальні за століття? Важко відповісти. Думаю, і поезія вціліє, хоча й видозміниться, і роман, і повість, і оповідання. Театри гратимуть нові п’єси. Розквітне мистецтво кіносценарію. Принаймні мені так це бачиться… Адже понад сто років тому, коли тільки з’явилося кіно, всі теж вважали, що воно вб’є театр. Як бачимо, цього не сталося. Читати з монітора великі тексти незручно. Хочеться вмоститися у кріслі або лягти на дивані – й тому книжка як паперовий артефакт усе-таки вціліє.

 

Олексій Волков – про книжку й бізнес

Гадаю, в майбутньому література ще більше ускладниться за формами й здешевиться за змістом. Тенденція поступового переходу літератури з директорії мистецтва в директорію бізнесу неухильно зростатиме. Незважаючи на це, кон’юнктура виживе. Принаймні у нашій літературі. Щодо тем – буде актуальним усе те, що й сто років тому. Адже категорії життя людини незмінні, а література є їхнім відображенням. Щодо жанрів – гадаю, ті, що існують зараз – безсмертні. Проте буде створено такий собі «сурогатний», або «універсальний» жанр, який міститиме елементи різних наявних і задовольнятиме потреби практично всіх категорій читачів. Навряд чи електронна книжка витіснить паперову. Фото, для прикладу, і досі не «витіснило» й не замінило живопису, хоча воно й набагато досконаліше передає зображення. Те саме буде з друкованою книжкою: вона стане ознакою елітності й буде по кишені не кожному.

 

Про те, чому Ірен Роздобудько бракує оптимізму…

У мене немає оптимізму з приводу підвищення якості сучасних літературних творів. Думаю, що перевагу буде віддано текстам, написаним у режимі «інтернет-спілкування», короткі стьобні інтерпретовані виклади якихось історій у стилі «бла-бла» – аби було над чим посміятися довгими зимовими вечорами. Відходить увага до стилістики, до енергетики слова, форми подачі твору, його поетики – словом, всього того, що має бути у СПРАВЖНІЙ літературі. Читач, та й сам письменник, поступово втрачає смак до літератури як мистецтва, що не кожному до снаги. Думаю, нині писати твори почнуть майже всі, хто вміє тримати перо в руці. І, до речі, будуть успішно видаватися…

 

Наталка й Сашко Шевченки: поганих жанрів не буває!

Хочеться вірити, що література майбутнього буде хорошою і різною. Література може бути як дзеркалом, що відображає реальне життя й людей у ньому, так і повністю вигаданим, ілюзорним світом. Головне – не створювати в ній штучних кордонів, не заганяти її у вузькі рамки, не нав’язувати читачу поняття «хороших» і «поганих» жанрів. Поганих жанрів просто не буває! І хай читач сам розбереться, що йому читати. Література ж, безумовно, зміниться, адже все тече, все міняється, і людство – в першу чергу. Хоча робити прогнози – досить невдячна справа. Очевидно, лишаться ті самі теми, що завжди хвилюють світ, – любов і смерть, сенс життя, і всі похідні з цього набору. Можливо, на жанри вплинуть якісь суспільні чи політичні події. Зрештою, онукам буде видніше.
Чи витіснить «електронка» паперову книгу? Кіно не витіснило театр, телебачення не знищило радіо, і ми більш ніж певні, що ані електронні, ані аудіокниги ніколи остаточно не витіснять книгу «фізичну», адже це щось більше, ніж набір літер і слів на екрані. З іншого боку, читання в будь-якому вигляді є позитивом, тому хай співіснують всі носії – як паперові, так і електронні.

 

Сергій Жадан: коротко і по суті

Література майбутнього буде чутливою, пристрасною та щемко-правдивою. За сторіччя лишиться любовна лірика, епічні романи й казки для дітей, тому що суспільство через сто років цікавитиметься любов’ю, епосом і власними дітьми. А «письменник майбутнього» – Ліна Костенко: за нею не тягнеться її минуле.

 

Любко Дереш – про «смерть автора»

У ХХ ст. в літературі відбувся процес із умовною назвою «смерть автора». Суть його в тім, що письменник перестає бути творцем як таким. У світі абсолютної цитатності він здатен лише конструювати, а не творити. Аматорство як втілення принципу відносності восторжествувало над професіоналізмом, адже звичайнісінька писанина могла бути зарахована до шедеврів прози й поезії завдяки вільності інтерпретації. Вихід з такої трясовини має бути радикальним. Наприклад, появою абсолютних тем у авторських текстах – у першу чергу, тем духовних. Можливо, майбутнє саме за канонічною й екзистенціальною літературою. Вона описуватиме те, що відбуватиметься після нашого буття й поза нашим буттям. Оскільки текст буде виходити з глибинного єства автора, для нього не матимуть значення відносності, що існують довкола.
Електронна книга повинна знайти сама себе. Наразі вона лише імітує друковану, за невеликими винятками типу гіперпосилань, – але це не те, до чого вона може прийти. Оскільки одна з моделей абсолюту – це є гіпертекст.

 

Пророцтва Лариси Денисенко

Література майбутнього буде надзвичайно модною: письменники отримуватимуть великі гонорари, вестимуть богемний спосіб життя, чудово виглядатимуть і будуть радувати своїх читачів новими текстами. Дуже популярними іменами стануть Жадана і Жадан, за даними Міністерства юстиції України, більше 12% громадян називатимуть так своїх діточок. Близнюків часто нарікатимуть «Капранчиками». Деякі науковці вестимуть наукові суперечки, звідки пішло це слово і що воно достеменно означає. Наймоднішими ляльками стануть «Пиркало», «Поваляшка» й «Прохасько» — кумедна й весела дівчинка, дівчинка-гот і замріяний, розважливий хлопчик. Інтелектуально-розважальні комплекси для дітей «Чакалка» і «Кольоровинки» в Інтернет-опитуванні перемагають «Діснейленд». Кращі сніданки для дітей – це, авжеж, «Нямлики». Зовсім скоро знайдуть невидану любовну лірику Марко Вовчок і фентезі Івана Нечуй-Левицького. На всіх сценах світу йтиме цирково-детективна вистава «Повзе змія». У той самий час за поему «Енеїда» візьмуться дослідники діяльності Нострадамуса. Затребуваними в молоді туристичними маршрутами стануть «Шлях Дереша», «Сходи та Схід Ушкалова», «Згори вниз», «Новендіалія». Популярними будуть горор-ігри «Кривава осінь у місті Лева», «Харківські щелепи», «Київське пекло», «Зґвалтоване літо в місті Ялта». А вдячні чернівчани віднайдуть квіти, які назвуть «матіосці». Ну а найпопулярнішим напоєм Ужгорода, Станіслава і Львова, безперечно, буде кава з присмаком кориці.