Сучасні українські поети: Жадан, Костенко й “несусвітні графомани”

Чи наша мова не найпоетичніша і не наймилозвучніша? Безперечно, так. Українською мовою тільки й співати пісень та писати вірші. Пісні співаються, вірші пишуться – виходять нові збірки, з’являються нові поети: є з чого вибрати – від класиків до сучасників. І тут стало цікаво – а чи є кому вибирати, може, поезія зараз нікому не потрібна, крім самих поетів? Тому ми й вирішили “сходити в народ” і попитати, які сучасні поети йому (тобто народу) подобаються.

Оксана, 18 років, студентка:
– Мені дуже подобаються вірші Світлани Богдан, Насті Мельниченко, Олени Максименко, Олесі Мамчич, Богдана-Олега Горобчука. Я віршів не люблю взагалі, але в цих авторів вони гарні… Але, напевне, якби майже всіх цих авторів я не знала особисто, то ніколи не зробила б для себе відкриття, що в природі існують їхні вірші.

Оксана, 29 років, дизайнер:

– Взагалі-то я люблю прозу. А вірші мене якось не зачіпають… Хіба лише те, що пише Валентина Захарченко-Бурцева.

Леся, 29 років, художник-дизайнер:
– Нікого я не знаю, крім тих, чиї так звані «вірші» доводиться верстати. Самі розумієте, що це несусвітні графомани…

Катерина, 29 років, журналіст:
– А яких поетів можна вважати українськими і сучасними? Тих, що ще живі й пишуть українською – незалежно від країни проживання? Тоді Юрій Тарнавський (сподіваюся, він ще не помер). Він дуже оригінальний, образний. Більше ніхто з сучасних мене так не проймає…

Максим, 20 років, студент:
– Звичайно, я люблю українську класичну поезію – але сучасні поети подобаються мені більше, бо вони повніше виражають моє світовідчуття. Мої улюблені – Жадан і Лазуткін. Особливо Жадан! Можливо, це у мене тому, що я теж із Харкова… не знаю. Але я великий фанат його віршів – а особливо того, як він їх читає.

Людмила, 20 років, студентка:
– Взагалі-то поезія не викликає у мене якогось сильного почуття. Вірші Ліни Костенко обожнюю. Але так, щоб зайти до книгарні й цікавитися новинками в цій галузі – то ні.

Ігор, 19 років, міліціонер:

– Узагалі поезії не люблю! Ніякої! Відійдіть, у мене служба…

В’ячеслав, 36 років, тренер з ушу:
– Улюблений – безумовно, Жадан. Ще люблю Сергія Пантюка, Павла Губського, Віктора Брика…

Яків, 33 роки, спеціаліст із технічної підтримки:

– Важко у мене з цим. Наш музичний гурт зараз у стадії формування – і ми зіткнулися з тим, що у всій сучасній українській поезії не можна знайти гарного текстовика! Ну, може, вони десь і є, але як же їх знайти?
А взагалі я нічого не знаю про сучасних поетів, які ще не писали у радянські часи, коли я був школярем.

Роман, 50 років, художник:

– Напевне, Малкович – його віршам притаманна така інтелігентність, тремтливість… Ще люблю Едіка Драча! Ні, це не інший жанр – він поет, що співає власні вірші, це ж теж поезія!

Наталка Гай