Таємниці відомих книг

Практично в кожної хорошої книги є загадка, “подвійне дно”, таємнича історія або загадка, яка робить її особливою і яку хочеться розгадати. UAmodna зібрала до купи декотрі з них.

Агата Крісті, “Вілла “Білий кінь”

Якщо ви вважаєте, що читання детективів – марна трата часу, історія повісті Агати Крісті “Вілла “Білий кінь” переконає вас у протилежному. У цій книзі письменниця описала дію отрути талію, що врятувало кілька життів. Наприклад, у 1977 році в одну лікарню Лондона поступила дівчинка із загадковою хворобою. Одна з медсестер, що прочитала книгу, зрозуміла, що це типовий випадок отруєння талієм. Дівчинку врятували.

 

Рей Бредбері, “451 градус за Фаренгейтом”

Назва роману “451 градус за Фаренгейтом” було обрано тому, що начебто при цій температурі папір самозаймається. Насправді це відбувається при температурі трохи вище 450 градусів за Цельсієм. Бредбері зізнався: помилка була викликана тим, що при виборі назви він консультувався з фахівцем з пожежної служби, який сплутав температурні шкали.

*

 

Придбати книгу. 

 

Джордж Оруелл, “1984”

Знаменита формула “Два на два дорівнює п’ять”, на якій Джордж Оруелл неодноразово робив акцент в романі-антиутопії “1984”, прийшла йому в голову, коли він почув радянське гасло “П’ятирічку – за чотири роки”.

 

Джон Р. Р. Толкін, “Хоббіт”

У 1965 році “Хоббіта” Дж.Р.Толкіна вперше видали в США в м’якій обкладинці. Ілюстратор обкладинки Барбара Ремінгтон абсолютно не читала текст. В результаті на обкладинці книги з’явилися лев, два страуса ему і незрозумілі дерева з цибулинними рожевими фруктами.

*

Придбати книгу.

 

Олександр Грибоєдов, “Лихо з розуму”

В XIX столітті актриси відмовлялися грати Софію в п’єсі “Лихо з розуму” (“Горе от ума”) зі словами: “Я порядна жінка і в порнографічних сценах не граю!” Такою сценою вони вважали нічну бесіду з Молчаліним, який ще не був чоловіком героїні.

Джоан Роулінг, “Гаррі Поттер і філософський камінь”

Свою першу книгу “Гаррі Поттер і філософський камінь” Джоан Роулінг закінчила в 1995 році. Літературний агент, який погодився її представляти, надіслав рукопис у 12 видавництв, але скрізь його відхилили. Тільки через рік його прийняло маленьке лондонське видавництво Bloomsbury, хоча його головний редактор, навіть після схвалення книги, був упевнений, що Роулінг не заробить багато на дитячих книгах, і радив їй знайти постійну роботу. Однак, на щастя письменниці, її книга користується сьгодні неабияким успіхом.

*

Придбати книгу.

 

Віктор Гюго, “Знедолені”

Віктор Гюго в 1862 році, будучи у відпустці, захотів дізнатися про реакцію читачів на щойно виданий роман “Знедолені” і надіслав своєму видавцеві телеграму з одним символом: “?”. Той надіслав у відповідь телеграму теж з одним єдиним знаком: “!”. Ймовірно, це було найкоротше листування в історії.

 

Роберт Стівенсон, “Острів скарбів”

В знаменитій пісні з роману Стівенсона “Острів скарбів” співається: “П’ятнадцять чоловік на скриню мерця. Йо-хо-хо, і пляшка рому”. Логічно припустити, що “Йо-хо-хо” – це регіт піратів, однак це не так. Цей вигук використовувався англійськими моряками, коли їм потрібно було разом одночасно докласти зусиль в який-небудь роботі.

 

Ян Флемінг, “Казино “Рояль”

Спостерігаючи за птахами на Ямайці, Ян Флемінг познайомився з книгою орнітолога Джеймса Бонда. Це ім’я здалося йому дуже вдалим для героя майбутнього роману “Казино “Рояль”: коротким, неромантичним і максимально звичайним. Цей факт зображено у фільмі “Помри, але не зараз”, коли Джеймс Бонд в образі орнітолога проникає на Кубу, маючи при собі книгу справжнього Джеймса Бонда.

 

Марк Твен, “Пригоди Тома Сойєра”

Марк Твен стверджував, що його книга “Пригоди Тома Сойєра” була першим літературним твором, рукопис якого був надрукований на друкарській машинці. Однак дослідники стверджують, що першою такою книгою став його ж витвір “Життя на Міссісіпі”.

Іван Крилов, “Бабка і мураха”

У байці Крилова “Бабка і мураха” є рядки: “Стрибуха бабка літо красне проспівала”. Однак відомо, що бабка не відтворює звуків. Справа в тому, що в той час слово “бабка” було узагальненою назвою для декількох видів комах. А героєм байки насправді є цвіркун.

 

Едгар Алан По, “Повість про пригоди Артура Гордона Піма”

В оповіданні Едгара По “Повість про пригоди Артура Гордона Піма” (1838) є епізод, коли корабель потрапляє в шторм і четверо моряків рятуються на плоті. Не маючи їжі, вони вирішують з’їсти одного з них, провівши жеребкування, – і цією жертвою став Річард Паркер. У 1884 році затонула реальна яхта, і так само вижили чотири людини, які врятувались за допомогою однієї шлюпки. Вони навряд чи читали цю розповідь, але в результаті з’їли юнгу, якого звали Річард Паркер.

 

Валентин Катаєв, “Син полку”

Внучка письменника Валентина Катаєва розповідала, як її подружці в школі задали написати твір про те, що саме Катаєв вклав в образ Вані з повісті “Син полку”. Подружка прийшла в гості до Катаєвих і запитала про це самого письменника, взявши його слова за основу своєї роботи. В результаті за твір вона отримала трійку з мінусом з коментарем, що Катаєв думав зовсім про інше.

 

Джейн Остін, “Гордість і упередження”

Джейн Остін почала роботу над романом “Гордість і упередження”, коли їй ледь виповнився 21 рік. Видавці відхилили рукопис, і він пролежав більше 15 років, припадаючи пилом. Лише після успіху роману “Розум і почуття”, що вийшов в 1811 році, Джейн Остін змогла нарешті опублікувати і свій перший витвір.

І ще кілька цікавинок:

Володимир Набоков писав “Лоліту” в блокноті під час поїздки до Америки для колекціонування метеликів. Дружина письменника завадила йому спалити нариси роману.

Книга “Подорожі Гуллівера” описала розмір і швидкість обертання місяців – супутників Марса за 100 років до того, як це зробили астрономи.

“Аліса в країні чудес” була заборонена в Китаї через наявність в книзі звірів, що вміють розмовляти.

Дж.Р.Р.Толкін друкував всю трилогію “Володаря кілець” двома пальцями

“Вінні-Пух” був спочатку заборонений в Америці, Туреччині та Великобританії. Тут зіграла роль не тільки наявність звіряток, що вміють розмовляти, але й той факт, що малюк П’ятачок викликав негативну реакцію у мусульманських читачів.

Шерлок Холмс частіше, ніж інші літературні персонажі, ставав героєм кіно і телесеріалів.

Книги про Гаррі Поттера найчастіше потрапляють до списку заборонених через “пропаганду окультизму, язичництва і заперечення християнських цінностей”.

У назві роману Льва Толстого “Війна і мир” слово “мир” вжито як антонім війні (дореволюційний “миръ”), а не в сенсі “навколишній світ” (дореволюційний “мiръ”). Всі видання роману за життя автора виходили саме під назвою “Війна і миръ”, однак через помилки в різних виданнях у різний час, до цих пір не вщухають суперечки про істинну назву роману.

В’язнями Бастилії були не тільки люди. Одного разу до в’язниці потрапила знаменита Французька енциклопедія, складена Дідро і Д’аламбером. Книгу звинувачували в тому, що вона завдає шкоди релігії та суспільній моралі.

Творчість одного з популярних сучасних авторів – Паоло Коельо – повністю заборонена в Ірані. Але чому, місцева влада так і не намагається пояснити.

Uamodna