Бібліотеки в місті: шпаківні, холодильники й зброя масового ураження

*

У сучасному публічному просторі можемо спостерігати чимало книжкових ініціатив, які загалом можна іменувати альтернативними бібліотеками. Будуть це арт-об’єкти чи соціальні заходи, покликані пропагувати книгу, – всі вони демонструють різні способи взаємодії з читачем і згаданим публічним простором. Читомо вирішило детальніше ознайомитися з прикладами таких взаємодій.

Для розміщення книг у публічному просторі нерідко майструють спеціальні об’єкти і підходять до цього процесу з фантазією (більше  тут).

Будиночки для книг

Рух Little Free Library на житлову площу птахів і собачок аж ніяк не зазіхає, лише створює будиночки схожої форми для зберігання книг. Цей рух бере свій початок із 2009 року, коли американець Тодд Бол (Todd Bol) з Хадсона (штат Вісконсін) збудував для мешканців свого містечка кілька таких будиночків, усі вони мали напис «Безкоштовні книги». Сусіди й друзі Тодда дуже тішилися такому подарунку. Ініціатива встановлення будиночків для книг привернула увагуРіка Брукса (Rick Brooks) з Університету Вісконсін-Медісон, відтоді чоловіки започаткували всесвітній рух «Маленьких вільних бібліотек». За кілька років вони офіційно заснували неприбуткову організацію, що нині займається виготовленням і продажем будиночків, а також організовує роботу мережі таких бібліотек. У січні 2014 року загальна кількість мінібібліотек від LFL у світі сягнула близько 15 тисяч. Придбати будиночок можна на сайті організації, або ж змайструвати самому, встановити і після чого зареєструвати в мережі LFL. Книжки у «Маленьких вільних бібліотеках»можна вільно брати з собою, а повернути в будь-який найближчий до читача будиночок.

Відео: 

Карта LFL у світі

 

Фото_2(більше тут)

Схожі два книжкові будиночки є і в київському парку імені Шевченка. Їх встановили того року в червні за ініціативою Форум Банку. «Кожен відвідувач парку ім. Т. Шевченка в будь-який час може взяти почитати або залишити в «будиночках» книжки, якими він готовий поділитися з іншими», – зазначили ініціатори.

Фото_3

Тим часом українки – письменниця Євгенія Пірог (Рівне) й ілюстраторка Ірина Мацко (Тернопіль) організовують рух «Додай читання», учасники якого майструють книжкові шпаківні й наповнюють їх дитячими виданнями. Відтепер школи, лікарні, кав’ярні, розважальні центри для дітей кількох міст України мають такі книжкові полиці – загалом вдалося встановити близько ста шпаківень.

Окрім майстрування нових, вигадливі ентузіасти часто адаптують під потреби бібліотек певні вуличні об’єкти.

Фото_4

Телефонні будки

З появою стільникового зв’язку червоні телефонні будки у Великобританії рідко хто використовує за прямим призначенням. Але просто так позбуватися невід’ємного атрибуту англійських вулиць мешканці Об’єднаного Королівства не поспішають – натомість перетворюють їх на міні-бібліотеки. Компанія British Telecom активно заохочує громадян до такої адаптації, пропонуючи навіть спеціальний сервіс на своєму сайті. Охочі переобладнати будку можуть придбати її всього за один фунт стерлінгів, а далі вже облаштувати полицями й зносити книги. Функціонують такі будки-бібліотеки на засадах буккросингу.

Фото_5(Мешканці англійського села Westbury-sub-Mendip після зникнення мобільної бібліотеки в жодному разі не могли допустити втрати ще й телефонної будки)

«Списаний» тролейбус

А болгарська дизайн-студія Studio 8 ½ переобладнала в бібліотеку старенький тролейбус, що вийшов з ладу. «Припаркували» її в центрі болгарського міста Пловдив. На поличках усередині тролейбуса вміщується близько 600 книжок болгарських та іноземних авторів. Завітавши сюди, відвідувачі можуть не тільки насолодитися читанням у затишній місцині, а й посмакувати філіжанкою чаю або кави – турботливі дизайнери облаштували тут також маленьку кухню. Для маленьких читачів у тролейбусі відведено окремий простір.

Фото_6_1

Фото_6

Читайте також про бібліобуси на вулицях Харкова й проект „Дитяча бібліотека на колесах”.

Холодильник, «набитий» книгами

Цього року в рамках вуличної бібліотеки на Арт-пікніку Слави Фролової стартував проект «Їжа для розуму», спеціально для якого розфарбували три старих холодильники й наповнили їх книгами. Креативне оформлення цих тепер уже арт-об’єктів не могло не привертати уваги відвідувачів, тож мало хто відмовляв собі у задоволенні заглянути в морозилку. Однак асортимент книжкового меню, принаймні у день відкриття фестивалю, вишуканістю не вражав – найбільше було маслітівських детективів. Щодо самої вуличної бібліотеки, як і під час першого арт-пікніка, цього року читачі теж можуть почитати обране видання в гамаках, підвішених в одній із зелених зон на території ВДНГ.

Фото_7

Далі піде мова не так про об’єкти для зберігання книг, як про різновиди публічних просторів, де бібліотеки знаходять свого читача.

Фото_8

Бібліотеки на зупинках

На початку липня активісти спільноти Літературні Манелі на двох зупинках (Русалка-Дністрова та площа Галицька) у центрі Львова встановили спеціальні книжкові шафи для буккросингу. Шафки мають закодовані замки, дізнатися код можна в соцмережевих профілях Манелей, на сайті bookcrossing.net.ua й закладах харчування розташованих поблизу зупинки. «Цей захід охорони здійснено для того, аби трохи утримати книги у шафках, аби вони діставалися тільки тим, хто справді їх хоче почитати», – пояснюють активісти на своїй сторінці в ФБ. Надалі Літературні Манелі планують зробити мережу таких полиць на зупинках по всьому місту. Крім того, майбутні шафи хочуть розмалювати, зробивши їх ще привабливішими.

Тим часом у світі давно практикують вільні бібліотеки на зупинках громадського транспорту.

Фото_9

Це Бразилія. Ініціатори цього проекту перетворили давно закинуту рекламну площу зупинок на книжкові полиці.

Фото_10

А це зупинка в маленькому ізраїльському містечку Кфар-Саба. Ідея цієї мінібібліотеки не тільки пропагувати читання, а й заохочувати містян до використання громадського транспорту. Порівняно з поїздками власним авто, поїздки автобусами-тролейбусами допомагають менше забруднювати повітря, хоча й займають більше часу, але з появою книжкових полиць пасажири мають, чим себе зайняти.

Бібліотеки в метро

Зачепивши тему громадського транспорту, не можна не згадати про метро, де серед пасажирів зустрінеш чи не найбільше читак.

 

Шанхай

Із серпня минулого року пасажири другої лінії Шанхайської підземки можуть скористатися послугами бібліотеки, що функціонує на станціях. Книгу можна взяти на одній із станцій, а повернути на іншій, реєструватися для цього не треба. Послуги бібліотеки також безкоштовні, але охочі можуть пожертвувати певну суму на благодійність.

Фото_11

Бухарест

А в столиці Румунії пасажирам метро пропонували скористатися послугами цифрової бібліотеки. Такий проект здійснював оператор Vodafone спільно з видавничим домом Humanitas. На стінах однієї з центральних станцій – «Піата Вікторія» розмістили плакати з обкладинками книг, кожна з яких містила QR-код, відсканувавши який, користувач переходив на сайт е-бібліотеки. Деякі з книг можна було скачати повністю, інші – частково. Зацікавившись, читач міг придбати повну версію книг на сайтах організаторів проекту.

Фото_12

Поезія в метро

Починаючи з 2010 року в московському метро курсує іменний потяг «Поезія в метро». У вагонах цього потяга розміщують експозиції, присвячені письменникам – з їхніми світлинами, біографіями і фрагментами творів. Зокрема, вже пройшли виставки, присвячені поетам з Чилі, Італії, також окремо Габріелю Маркесу, Владіміру Маяковському. У травні цього року запустили потяг з експозицією з нагоди 200-річчя Сєргєя Лєрмонтова.

Продовжуючи тему транспорту, розглянемо приклади мобільних бібліотек.

Фото_13

Бібліотека і зброя масового ураження

Аргентинський художник Рауль Лемесоф (Raul Lemesoff) трансформував автомобіль Ford Falcon 1979 року в мобільну бібліотеку, що має будову танка. Ця марка авто сумнозвісна для громадян Аргентини, адже у 70-х роках минулого століття вона була популярна серед армії, яка на той час встановила військову диктатуру в країні. Мобільна бібліотека Рауля має назву «Зброя масового ураження». Роз’їжджаючи вулицями Буенос-Айреса, вона «атакує» перехожих книжками. Загалом у цьому танку вміщується близько 900 книг, їх Рауль роздає містянам безкоштовно. В одному зі своїх коментарів чоловік зазначив, що цей проект є внеском у справу поширення миру через літературу.

Фото_14

(Відразу згадуються слова Нельсона Мандели про те, що освіта – найсильніша зброя, яку ви можете використати для того, щоб змінити світ).

Фото_15

Biblioburro – мобільна бібліотека на віслюках

Ще в 90-х роках книги сільським дітям колумбійського департаменту Магдалена почали доставляти два віслюки – Альфа і Бета. Їхній господар Льюіс Соріано (Luis Soriano) – вчитель початкових класів – створив мобільну бібліотеку для того, щоб місцеві дітлахи мали доступ до книжок і читання, адже рівень письменності в регіоні дуже низький. Чоловік почав із 70 книг, придбаних на вуличних ринках узбережжя. Серед видань Biblioburro – словники, підручники, художня література. Нині за один раз Соріано може перевезти близько 200 книг, всі вони безкоштовні, й за словами чоловіка, селяни завжди повертають позичені видання. За день Соріано долає шлях радіусом близько 20 кілометрів, передаючи книги приблизно 600 родинам, які, в свою чергу, для того щоб дістатися школи чи бібліотеки, мають годинами їхати верхи. За 14 років існування Biblioburro не обійшлося без небезпечних пригод, так у червні 2012 року Льюіс втратив ногу внаслідок ДТП. Однак травма не завадила виконанню його обов’язку – він і далі щотижня привозить книги до сіл, крім цього, планує збільшити свою книжкову колекцію й розширити коло впливу, аби в майбутньому мати змогу створити найбільший культурний центр в регіоні Магдалени.

Читомо