ТОП-10 книжок про боротьбу людини з системою

*Письменники нерідко звертались до теми протистояння людини і системи

Враховуючи неоднозначній й тривожні останні події в країні, журналістиЕспресо.TV склали ТОП-10 книжок, присвячених боротьбі особистості з правилами.

Більшість із них вже стали класикою, але й сучасні літератори продовжують писати на цю тему.

Євген Замятін – “Ми”

Саме цей роман, написаний у 1920 році, надихнув Оруелла на створення свого “1984”. Втім, зараз твір Замятіна не є настільки популярним, хоча і не менш потужний за класичні антиутопії.

У зображуваному світі замість імен люди мають порядкові номери. Вони носять однаковий одяг і живуть у будівлях з прозорими стінами. У вигнанні навіть природа – вона знаходиться за стінами Єдиної Держави.

У такій дійсності живе Д-503, який швидко починає змінювати власний світогляд після зустрічі з громадянкою О-90.

Джордж Оруелл – “1984”

Класична антиутопія і найбільш відомий роман англійського письменника, написаний у 1948 році під впливом сталінського режиму в СРСР.

Оруелл зображує життя лондонця, чиє життя знаходиться у залізних лещатах партії. Влада суворо спостерігає за кожним рухом, за кожної думкою своїх громадян. Міністерство Правди знищує документи, які не влаштовують партію, Міністерство Любові проводить тортури й страти, Міністерство Миру переслідує порушників тоталітарних законів.

Але головний герой роману втомився так жити і намагається протистояти злу, незважаючи на невтомний і всюдисущий погляд Великого Брата.

Франц Кафка – “Процес”

Центральний твір літературної спадщини німецькомовного письменника. Глави рукопису не було пронумеровано, а самі вони зберігалися в окремих конвертах. Послідовність, в якій їх публікують, запропонував Макс Брод, спираючись на спогади про розмови з автором.

Головного героя, Йозефа К. заарештовують, не називаючи причини, двоє співробітників якоїсь організації. Втім, Йозеф продовжує вести звичнежиття, оскільки ніхто не остерігається його втечі. Його запрошують до суду, відвідують вдома і на роботі, переслідують, і весь цей час він намагається з’ясувати причину свого арешту.

Рей Бредбері – “451 градус за Фаренгейтом”

Один з найвідоміших творів американського фантаста. Автор надрукував його на орендованій в громадській бібліотеці друкарській машинці, а опублікований від був у перших числах журналу “Playboy”.

Роман змальовує постіндустріальне суспільство майбутнього, в основі якого споживацьке мислення, люди повністю залежать від масової культури. В той самий час книги спалюються “пожежниками”, а їх зберігання вважається злочином. Здатні мислити критично оголошуються поза законом.

Цікаво, що люди-книги, описані Бредбері, насправді існували у Радянському Союзі. В концтаборах забороняли певну літературу, і цепризвело до появи ув’язнених, які завчали напам’ять ті чи інші твори (вірші, Біблію).

Девід Мітчелл – “Хмарний Атлас”

Дві з шести частин роману британського письменника зображують постапокаліптичне майдутнє людства.

У передостанній частині “Орізон Сонмі-451” штучно вирощена жінка-клон стає піддослідною в спробі розвинути її до рівня “чистокрівної” людини. Вогна відкриває для себе досі незнайомий світ і розуміє, що перетворення її свідомості є не випадковістю, а частиною боротьби людей підпілля з тоталітарною системою.

Кен Кізі – “Політ над гніздом зозулі”

Культовий роман не менш культового американського письменника вважається одним із ключових творів епохи бітників та хіпі. Основою твору став досвід роботи автора у психіатричній лікарні, де проводилися “ЛСД-сесії” та досліди із використанням сильнодіючих наркотиків.

Пацієнти лікарні представлені в романі не душевнохворими, а нормальними людьми, яких відкинуло хворе суспільство. А головний герой, який потрапив до психлікарні симулюючи хворобу, жертвує своїм зжоров’ям і життям для розвитку в оточуючих жаги до боротьби за власну гідність.

 

Володимир Набоков – “Запрошення на страту”

Один з найзнаковіших романів російсього та американського письменника був написаний у 1936 році.

Головного героя судять за “гносеологічну мерзенність” і “непрозорість”, тобто за відмінність від інших і нерозуміння через це. Він починає розуміти, що світ є ілюзорним, а справжньою людиною є лише герой. Але акт непокори перед стратою рятує його від влади ілюзорності.

Федір Достоєвський – “Злочин і кара”

Перший великий роман зрілого періоду творчості російсього класика.

“Злочин і кара” – розповідь про етичні дилеми , шлях свідомості від злочину до покарання, від спротиву до спокою. Автор зображує й відстоює право на існування людини моральної, яка не хоче “плазувати” перед кимось, повстаючи проти соціальної несправедливості.

Джек Лондон – “Залізна п’ята”

Роман-антиутопію американського письменника вперше було опубліковано у 1908 році. Згідно з сюжетом, роман є автобіографічним рукописом журналістки ХХ ст. Евіс Евергард, яку було знайдено лише у ХХVII ст.

Евергард досліджує життя робітників, і результати виявляються жахливими. У країні повністю зникають дрібні підприємства, не витримуючи конкуренції. Боротьба за ринки збуту стає причиною війни, яку швидко припиняють. Але у США почсилюється влада олігархів, це призводить до повстання фермерів, яке жорстоко придушується армією. Тим часом олігархи підкупають всіх, хто може їм знадобитися в боротьбі. Звичайні робітники лишаються на грані виживання, у їхній спільноті зникає поняття культури, а замість грошей їм видають пайки.

Варто відмітити що саме в “Залізній п’яті” вперше була використана тема олігархії як політично-фінансового конгломерату.

С’юзен Колінз – “Голодні ігри”

Трилогія сучасної американської письменниці, яка встигла стати світовим бестселером, вважається “засновником” піджанру антиутопії – young adult dystopia (підліткова антиутопія).

Молоді люди віком від 16 до 19 років активно боряться з системою, піднімають повстання і очолюють революції.
Основа сюжету – жорстокі змагання, під час яких діти повинні знищувати один одного заради виживання.

espreso.tv