«Ніч з Другом Читача»: уста революції

*Вітаю з глибоким вечором! З Вами «Ніч з «Другом Читача» і я – напівпуританка і еротоманка Леся Мудрак.

 

….Революція триває! І ми не можемо не говорити про наболіле вголос. Навіть в еротиці….

 

Тому сьогодні, вперше за рік, наважуюся подати на ваш розсуд, любі читачі, відвертий сексизм…

 

Напівп’єса, напівдрама, напівпроза, напівсарказм, і суцільний гротеск…

Без коментарів!

 

Сашко Кочубей

 

Глибока затяжка Архангела Михаїла

або

ONE WAY TICKET

18+

 

Трагічно-гротескові події відбуваються між Європою та Азією в середині зими в центрі великого міста. Наш час. Збіг персонажів, дій та реплік зовсім не випадковий.

 

Дійові особи та персонажі:

– Архангели: Михаїл, Гавриїл, Рафаїла, Уриїл, Салафаїл, Ієгуділ та Варахаїл. Сидять на Небі. Одягнені у повсякденні архангельські золоті строї. У Михаїла на поясі Вогняний Меч.

– Протестувальники-борці за європейський вибір (боряться із мєнтами): Дорослі громадяни (в основному мужчини) з різних регіонів великої країни. Вони прибули до великого міста захищати європейський вибір зовнішньополітичного курсу своєї країни. Серед них є українці, гуцули, бойки, лемки, поляки, грузини, вірмени, білоруси, москвичі, росіяни, татари та ін. прихильники. Зимові строї їх в стилі «мілітарі», мають палиці, щити, військові і будівельні каски та ін. предмети для вуличних сутичок. З’являються в кількості від сотні чоловік до десятків тисяч.

– Мєнти (боряться із протестувальниками): Правоохоронні органи держави, що ледь не стала на шлях європейського вибору зовнішньополітичного курсу. Серед них беркутівці (дорослі мєнтовські специ), просто мєнти (дорослі чоловіки), ВВ-шники (солдати у формі мєнтів – молоді хлопці), тітушки (вільнонаймані молоді хлопці, яких майже завжди кидають на гроші). По кількості всіх дуже багато, але менше ніж протестувальників.

– А також журналісти, доктори та санітари, провокатори, зіваки, бомжі, крадії, шахраї, охоронці, контролери, артисти, художники, скульптори, співаки гімно-співів та просто співаки під фанєру, танцюристи, фокусники, проповідники, замасковані представники оПОЗиції та ПРавлячої партії (також замасковані), коменданти, польові командири, ветерани Майдану, Народна воля, Громадський опір, столична Рада, районні спостерігачі, кухарі, кашовари, каптьорщики, прибиральники, будівельники, казачество, козацтво, українське козацтво, американське козацтво, харківське міське козацтво (в ондатрових будьоновках), міжнародне козацтво, российское казачество, кубанское казачество, реєстрове та незареєстроване козацтво і казачество (всіх козацьких номінацій близько 300 зареєстрованих окрім самопроголошених), туристи з Маскви, російські снайпери, американські інструктори, Моссад-радники, Лівий сектор, Праве крило, Нічна варта, Денний дозор, Полуденний контроль, Вечірній моціон (бойовики), Чотиризуб, П’ятий промінь, Шостий день (Свідки 6-7 дня), Сьома свічка, Восьма зірка, Дев’ята свічка, Десята сотня… Ху-у-ух, і це ще не всі!

– Дід-активіст за євроінтеграцію (в кожусі з ціпом).

– Патрульна група мєнтів із Броварів (троє ВВ-шників та сержант).

– Нігер та руда німкеня (повністю голі з’являються вночі у Броварах).

– Глядачі запуску космічного корабля до Марсу (мис Канаверал, США). Їх кілька тисяч, всі п’ють колу та їдять поп-корн і гамбургери. Говорять по-американськи.

– Троє дорослих персонажів: Високий у вишиванці (постійно тримає  руки перед собою та оглядається), Сивий у фартушку (із щирим масним обличчям, гладить вишиті золотом на фартушку кельму та молоток), Рудий у проклепаній шкірянці (щось ховає у рукаві). Всі в бейсболках NY. Вони також уважно спостерігають за запуском космічного корабля. Щоб не виділятися – п’ють колу та їдять поп-корн.

– Попи: (їх троє як на іконі) УГеКаЦ, КиПа та МоПа (з’являються не надовго у Епілозі).

– Світовий уряд. В кадрі не з’являється, де знаходиться – не відомо, але за всім пильно спостерігає та невидимо впливає.

 

***

Михаїл , Гавриїл, Рафаїла, Уриїл, Салафаїл та Варахаїл вільно розляглися на величезних і пухких хмарах, грають у карти, п’ють оболонське пиво з горішками та розважаються як можуть, відповідно чину. Ієгуділ сидить на тумбочці з пов’язкою чергового та пильнує навколонебесний простір. Михаїл курить кальян з яблуковим табаком. Кальян езотерично булькає, фруктовий димок лягає на великі пухкі хмари, що від такого запаху округло червоніють і стають схожі на яблука сорту Джонатан. Всі архангели дивляться 5-й канал на небесному екрані. У новинах показують протистояння революціонерів з мєнтами: Вечір. Між площею та початком вулиці побудована барикада із різних підручних предметів та матеріалів. Укріплене все це мішками зі снігом. Вся площа в чорній кіптяві – горять авто-шини. Чорний дим затьмарив зоряне небо, а яскравий вогонь разом із нечисленими ліхтарями освічує бойовище. Активісти євровибору кидають в мєнтів шматки бруківки та пляшки з «коктейлем Молотова». Вони кричать: «Ганьба!», «Міліція з народом!», «Слава героям!» та інші революційні гасла. Мєнти нічого не кричать і кидають у протестувальників гранати з газом та стріляють гумовими кулями. З дахів стріляють снайпери… Поранені падають, їх відтягують у сторону люди з червоними хрестами на білих накидках. Телевізійники та фотографи знімають весь цей хаос. Деякі з них попадають в полон до мєнтів чи отримують поранення. Так відбувається вже котрий день. Періодично з однієї чи з іншої сторони відбуваються короткі атаки, що скоро згортаються. Ось революціонери піймали десяток хлопців у спортивних штанах – «тітушок». Вони просяться плаксиво: «За что, ми просто піво пілі?» Їх побили та зв’язали мотузкою у колону як негрів-невільників. Під крики «Ганьба провокаторам!» «тітушок» водили по вулиці обливали зеленкою та примушували вибачатися перед народом.

Михаїл (переключає на інший канал – там те саме, ще раз переключає 2-3 рази – скрізь війна): «От, блядь!». – На екрані чувак в окулярах закликає до загального страйку. Навколо нього люди в оранжевих касках та распіраторах. Літеру «Р», при цьому він не вимовляє. «Та ти шо!?», – Михаїл виключає телевізор і схиляється з хмари. Довго дивиться вниз. «Ніхера-собі! Піду пройдусь», – каже. Ієгуділ: «Я сьогодні чергую». Всі архангели полетіли за Михаїлом вниз. Ієгуділ вийняв з тумбочки журнал кросвордів.

***

Площа перед барикадами.

Мєнти-беркутівці піймали активіста – діда в кожусі. На голові в нього оранжева каска будівельника. На ній маркером намальований Ісус та написано «Боже, поможи!» і «Банду геть!». Мєнти б’ють діда ногами. Той проситься: «Не бийте, не треба!». Мєнт трясе перед дідом молотарським ціпом, що тільки-но в нього відібрали: «Це шо, сука, така мирна хода, старий підарас! Де 5-й канал, дивіться та показуйте!» Діда роздягають та продовжують бити ногами. Потім немічного та побитого нагинають і вставляють в жопу древко ціпа… «Ну й де твій Бандера, чого не рятує? А?»

Земля здригнулася. Глухий вибух розвіяв яблуковий дим. Перед мєнтами виросли постаті шести архангелів. Всі на дві голови вищі мєнтів. Михаїл вийшов вперед. Лівою рукою він підтримував кальян (муштук при цьому тримав зубами), а в правій горів його вогняний Меч. Михаїл (крізь зуби з яблуковим димом): «Шо тут за хуйня в мене на території? А ну, нахуй в будку!» При цьому пиздить мєнтів вогняним Мечем та заганяє в автозак. Від караючого Меча шоломи та наколінники шкварчать, камуфляж димить та смердить каптьоркою. Мєнти від болю та страшного жаху слизькою лавиною заповнили залізну камеру на колесах. Всі архангели голосно регочуть та спльовують на напіврозібрану бруківку. «А ти шо лежиш, – Михаїл звертається до покаліченого діда, – а ну, піздуй за кермо!» – виймає з діда ціп та підсрачником заганяє у кабіну. Дід сів та направив автозак у сторону барикади, його пальці міцно тримають кермо, торчать кістки відкритих переломів, обличчя розбите і безумне як у вампіра із тарантінівського фільму. Машина з ревом зникла у вогняній пащі.

Михаїл зробив глибоку затяжку й гучно видихнув. Величезний смерч закрутив та поглинув тисячі людей у оранжевих та інших касках з однієї та другої площі, зі всіх прилеглих вулиць, пронісся над вогняно-чорною стіною барикади й там же зник.

***

Закарпатське село. Вечоріє. Чоловік у хаті вбирається поратися до корови. Зненацька з на двору – глухий хлопок. Той поспішив до хліву. Сизий дим розвіявся, а там його газдиня повністю оголена в оранжевій касці сидить і доїть корову… «Христинко, це ти? А майдан?» Між чоловіком та дружиною німа сцена…

Житомир. В квартирі літньої жінки тепло та затишно. Вона тримає в руках фото.  На ньому молодий хлопець у міліцейській формі. Син. Рука жінки тягнеться до мобілки. Раптом в коридорі голосно щось падає, густий білий дим клубиться до кімнати. Жінка перелякана підіймається. До неї через солодкий дим виходить голий чоловік в міліцейському шоломі – син. Повернувся…

Вінниця, Хмельницький, Полтава, Львів, Тернопіль, Одеса, Донецьк, Чернігів, Симферополь…

***

Бровари. Ніч. Зима.

У дворі на лавочці дитячої площадки сидять двоє – худий негр та руда пухкенька німкеня. Обоє повністю голі. Вони підмостили собі розірваний навпіл журнал FORBS, п’ють чорне пиво Першої приватної броварні та тихо розмовляють американською мовою. «Ван момент», – сказав нігер, поставив пляшку на лавочку і відійшов за гаражі. Зі сторони вулиці у двір  заходять чотири патрульних мєнта – один сержант і троє ВВ-шників. «Товариш сержант, дивіться, – сказав ВВ-шник і показав на негра, що сцить під гаражем». Сержант: «Так, блядь, ви двоє обходьте з того боку! Гриша, а ти зі мною». Підходять до сцикуна: «Добрий вечір, сержант Голобородько, Ви шо ж, шановний, оце прямо у дворі, біля дитячої площадки, га?», – негр повертається: «Сорті, соррі!» Сержант: «Шо за хуйня, нігер, блядь, голий сцить? А ну повернися, блядь, руки на стіну, сука!» Нігер: «Ай ем сітізен оф амеріка, ай ем діпломат…» Із-за гаража виходять двоє ВВ-шників. Один з них: «На коліна, сучара!, – б’є по ногах палицею, нігер падає. – Ніхуя-собі, голий нігер. Студєнт чи шо!!» Мєнти спантеличено дивляться, як чорний голий чувачок корчиться в снігу. З дитячої площадки донеслися крики: «Шайзе!». До мєнтів підбігла гола руда німкеня й, теліпаючи цицьками, почала щось кричати то американською, то німецькою. Гриша «оперезав» оголену палицею. Та впала біля нігера. «Єбануться, ну й діла! Га, пацани?» – промимрив сержант. Рука потягнулася до рації.

Броварський РВВС. В клітці під рядниною сидять голий нігер та руда німкеня й трусяться від холоду. Сержант пише рапорт. Черговий набирає 03…

***

США, мис Канаверал.

Готується до старту космічна експедиція на Марс. 26 добровольців назавжди відправляються на Червону планету, щоб заснувати там першу колонію землян. В пасажирському відсіку тривають останні приготування. Глухий хлопок та солодкий дим яблукового смаку привернув увагу стюардів – з диму проявилися троє оголених фігур: маленький худенький лисий в окулярах. Руки його були в шкіряних рукавичках з біркою 390$. Самий високий мав лише широкий кольоровий пояс, середній з булькатими очима був у ярмулці. Всі троє тримали в руках кульки повні грошей – американські купюри різного достоїнства щільно набиті та перев’язані мотузочками і резинками. Чоловік в ярмулці: «Люди добрі, дивіться, що влада з нами робить!, – оглядається навколо, – це промосковська провокація!» Високий у поясі: «Ми закликаємо світову громадськість, всю спільноту…, – оглядається, – рєбята, где ми?» Лисий в рукавичках: «Ми даємо цьому уряду, цьому президенту 24 години…», – перелякано глянув поверх окулярів, рожеві губки затряслися. Стюарди в блискучих костюмах силоміць посадили в крісла цих приголомшливих пасажирів та міцно їх пристебнули. Ті враз замовкли та притисли до себе пакети з грошима. Пальці від напруги посиніли.

Загуділа тривожна сирена, заблимали червоні лампочки, м’який голос почав відлік часу до старту. В кріслах поряд сиділи притихлі ще двоє майже голих фігури – здоровань в шахтарській касці поверх норкової шапки та маленький лисий в кімоно без штанів…

Серед гостей та глядачів відправлення космічного корабля троє мужчин: Високий у вишиванці, Сивий у фартушку та Рудий в шкіряній курточці. Високий Сивому: «Макарович, що ж вони тягнуть?» Сивий у фартушку: «Ви не підганяйте. Все узгоджено і буде вчасно по графіку».

Загуділи двигуни, здригнулася земля. Публіка притихла, а потім радісно загуділа – тонкий фалос елегантної ракети поволі та назавжди ввійшов у лоно давно вже не цнотливого неба…

Рудий в шкірянці налив у колу «з рукава» горілки та випив до дна: «Ван вей тікет, нахуй!»

***

ЕПІЛОГ

Після гігантського вибуху над сплюндрованою площею закам’яніла тиша. Розіслався солодкий туман. Він толерантно об’єднав у очікуванні комунальників розламані намети, напівзруйновані барикади, покорчені лавочки, поламані дерева й рекламні щити, чийсь одяг, черевик, шапки, рукавички, шарфики, листівки та агітки, аптечки та розкидані ліки, використані й упаковані гандони, матраци й ковдри, порожні пляшки від горілки та пакети з одноразовим посудом, чиїсь окуляри та порвана сумка, прапор ЄС із написом на ньому «Закарпаття – то Європа!»

На бордюрі присіли три попа: УГеКаЦ, КиПа та МоПа. Їх обрядові строї закопчені та брудні, місцями порвані. Реквізит валяється серед вирваної бруківки. Служителі культу замурзані та перелякані:

КиПа: «Боже, що це було?»

МоПа: «Я нє понял, а где люди, гдє прихожанє, гдє моя паства?»

УГеКаЦ: «Гдє моя паства, гдє моя паства? – дратує, – гдє-гдє, в Карагандє! Поцілуй мене в сраку, мудак!»

МоПа: «Ой, добазарішься… Смотрі, осторожно, ти ж пєрвий прєдложил!»

Лукава атмосфера переповнилась яблуковим ароматом.

КІНЕЦЬ

 

 

____________________________________________

 

.

Одразу перепрошую читачів своєї рубрики за гострий характер і темперамент цього тексту!

Таке життя)

 

Наступної ночі побавимо своє еротичне око картинами чудової жінки…

Добраніч! Цілую в самі уста Революції)

 

Увага! На Ночах з «Другом Читача» не шукайте порно та непристойності – тут панують лише еротика, високе мистецтво і найчистіші фантазії!
Також н
а Ночах з «Другом Читача» суворо заборонено перебувати неповнолітнім особам!

.

Щиро Ваш
нічний вартовий «Друг Читача»