«Дамське щастя» – світ інтриг і боротьби за владу

КІНОМАНІЯ ДЛЯ КНИГОЇДІВ

*

Перше питання, яке виникло після перегляду серіалу «Дамське щастя» («Paradise»), – як Еміль Золя, відомий письменник-реаліст, яскравий представник натуралізму у французькій літературі спромігся написати настільки «рожеву» річ? Проте зацікавлений глядач, який візьме до рук книгу, зрозуміє: серіал, що вийшов наприкінці минулого року за мотивами однойменного роману, насправді має небагато спільного з твором французького класика.

По-перше, події переносяться з Парижа кінця ХІХ ст. до Лондона. Сюди приїздить молода дівчина на ім’я Деніза. Не маючи підтримки від рідного дядька Бодю – дрібного крамаря, бізнес якого терпить збитки, дівчина влаштовується в один з кращих лондонських універмагів. За блискучими вітринами, які невтомно спокушають жінок усіх статків, на Девізу чекають інтриги, боротьба за виживання, людська заздрість і жадібність.

По-друге, в основі телероману – історія Попелюшки, яка завдяки витримці, силі волі й мудрості таки отримує приз у вигляді господаря магазину – Октава Муре. Однак Денізине життя було далеким від екранних казок. Відчай, відповідальність не лише за себе, а й за двох братів, злидні… Кульмінаційним в літературній історії про Деніз є момент, коли збіднілий Бурра, крамницю якого «дочавлює» гігант-універмаг, приносить звільненій з роботи дівчині суп для її хворого брата, аби та не лякала риданнями постояльців. Завдяки дивакуватому Бурра Деніза не пропадає з голоду, встає на ноги, щоб… знову повернутися в «Дамське щастя». Щоправда своїми блискучими ідеями вона намагається допомогти дрібним торговцям поліпшити бізнес, але свідомість цих людей «застаріла» – кожен вболіває за власні інтереси, вони не розуміють, що зможуть протистояти гіганту Муре лише об’єднавшись.

По-третє, в серіалі мало уваги приділяється ситуації нищення середнього та дрібного підприємництва. Великий капітал розчавлює дрібний бізнес – Еміль Золя показує цей процес в усій його «красі», читач має змогу відчути майже фізичний біль нещасних торговців. Бурра гордо йде ні з чим світ за очі, не спокусившись запропонованими Муре грошима. Двоюрідна сестра Денізи – Женев’єва помирає з розпуки: універмаг-гігант забрав не лише сімейні статки, які мали перейти їй у спадок, а й нареченого – той закохався в одну з продавщиць «Дамського щастя». З горя за дочкою помирає дружина Бодю – Елізабет, а Денізин дядько, залишившись без близьких і без грошей, доживає свої дні в богадільні. У романі вистачає й інших, не менш гірких історій. Проте творці серіалу не приділили їм належної уваги. Хоча, можливо, приділять у ІІ сезоні, який з’явиться вже незабаром.

*

У серіалі також змінені герої, обставини й цілі сюжетні лінії. Так, на екрані коханка Муре перетворюється на багату наречену із впливовим батьком, у Денізи немає менших братів, яких їй потрібно утримувати, а її дядько – холостяк, закоханий у завідуючу магазину. Зважаючи на драматичну «книжкову» долю Бодю, метаморфози з цим героєм у серіалі виглядають чи не найсмішнішими.

Окремої уваги заслуговує образ Октава Муре. Його дивовижний хист розвивати свій бізнес гігантськими кроками подекуди викликає неприязнь на фоні розпачу і втрати будь-яких ілюзій серед дрібних підприємців. Муре сильний, хитрий і надзвичайно проникливий. Завдяки вмінню вгадати нанейсподіваніші жіночі забаганки він розорює чоловіків, але вдовольняє власні апетити. У своєму магазині цей геній торгівлі відкриває читальню, буфет, дитячі відділи – все для того, аби дами практично жили в універмазі. Октав Муре розорив крамниці всієї вулиці, збудувавши свого гіганта на їхніх кістках. Автор показує його бездушність у ставленні до покупців і підлеглих. Однак перед читачем постає яскравий взірець нового капіталіста, маркетолога й піарщика в одному обличчі, який застосовує усі загальновідомі сьогодні правила торгівлі.

Екранний Муре виглядає по-іншому. Більше уваги приділяється його підприємницьким талантам, стражданню за померлою дружиною і захопленню Денізою. Цей Муре менш цинічний, закоханий у справу свого життя, й виглядає привабливішим без трагічних картин помираючих конкурентів.

Роман «Дамське щастя» входить до циклу «Ругон-Маккари», який складається з 20 окремих творів, що зображують історію однієї родини. «Дамське щастя» було написане в 1883 році і вважається одним з романтичних творів Золя (хоча «найрожевішим» дослідники називають роман «Радість життя», написаний роком пізніше). Однак незважаючи на явний романтизм «Дамського щастя», твір далеко не «рожевий» й, чесно кажучи, має небагато спільного з англійським серіалом.

Глядацькі відгуки про серіал суперечливі: чотири-п’ять балів з п’яти ставлять серіалу жінки, які не читали книги. Читачки ж здебільшого розчаровані неправдоподібністю «кіна» й оцінюють його на трієчку. Зрештою кожен робить свій висновок – хтось з нетерпінням чекає другого сезону, а комусь і першого вистачить. Висновок напрошується сам за себе: на кожен товар – свій покупець.

Кому варто дивитися: глядачкам, які люблять «рожеві» історії про кохання. Любителям більш правдивих історії, варто читати книгу.

Ліна Сайкевич