Британія у захваті від «українських тракторів»

levitska

Британська письменниця українського походження Марина Левицька видала свій перший роман тільки в 2005 році (Марині зараз 67 років). Але «Коротка історія тракторів по-українськи» відразу стала бестселером і була перекладена 33-ма мовами. Щоправда, лише нещодавно в перекладі Олекси Негребецького книга з’явилася й у нас. «Історія тракторів» – це погляд зсередини на життя нашої діаспори. Хоча Левицька народилася в німецькому таборі для біженців, виросла вона в українській родині. Точніше, в тому середовищі, яке завжди створюють емігранти, аби менше сумувати за Батьківщиною.

Чому ж британці так вподобали історію про українців? На початку «Тракторів» нам обіцяють терпку іронію та яскравий сюжет. Однак насправді це, швидше, пригоди однієї родини, що привідкривають завісу життя у страху, десь на межі «не будемо слухняними – нас депортують». Можливо, комусь здається, що на Туманному Альбіоні наші співвітчизники купаються у розкоші. Великий будинок, сад, машина чи навіть дві – все це береться майже з повітря. Однак виявляється, що шлях до такого багатства лежить через кредит, купівлю ношених речей і розбитих машин. І ще – роки звикання й оглядання на сусідів: чи відповідаємо ми вашим вимогам? Не плутайте екскурсію та еміграцію!

«Трактори» також іронічно демонструють, що наші жінки й тут попереду планети всієї… Пишнотіла усміхнена українська красуня, щойно з’явившись на території Об’єднаного Королівства, поклала на лопатки відразу трьох чоловіків. Вона вже далеко не ідеал української господині, за котрим так сумують емігранти, які й досі шукають свою половинку на колишній Батьківщині. Вона розігріває заморожені котлети й погоджується прибирати в будинку лише за допомогою найдорожчого пилососа. Зате, на відміну від «безцицих» британських жінок, добре знає, як звабити чоловіка. Пишні перса, біляве волосся та, звісно, оралсекс – цей рецепт працює безвідмовно!

Навіть в емігрантському середовищі до української загарбниці ставляться з острахом і навіть жахом. Водночас тепер уже піддані Її Величності, які звикли до рутини розміреного та законослухняного життя, захоплюються нахабністю, пригадуючи, що були такими ж… Їм трохи незручно, що двері, які колись гостинно прочинилися для тебе, тепер перекривають шлях до благ цивілізації іншим твоїм співвітчизникам. Але коли хочеш захистити майбутнє своїх дітей, стабільне життя, то ніби мимоволі, однак усе-таки допомагаєш невблаганній еміграційній службі.

До чого тут трактори – запитаєте ви? Ну треба ж завжди знайти винного… А із трактором, як із людьми: ставишся до техніки з любов’ю – вона тобі відповідає взаємністю. Використовуєш бездумно – не матимеш нічого, крім проблем. І запис у твоєму паспорті тут ролі не грає…

ПіК