«Ніч з Другом Читача»: еротомани – у відпустку!

Доброї п`ятнички Вам, мої соромітники, нижньоспідники, еромазохісти і ерозаохочувальники!!!

Ніч накрила нас своїм Вордом, а чи Гуглем… Отже… Маємо на меті «Ніч з ДЧ» відпустити у відпустку до вересня. Зрештою, сонце і спека так розніжують почуття-відчуття, що хочеться усю цю еросповідальність відчути не на папері)))… Отже, даю можливість собі: міс Катарсис, кандидату еротичних наук, – Лесі Мудрак, піднакопичити сили лібідозної енергії для подальшого порядкування на еротичній кухні сайту.

 

Сподіваюсь, що за чотири місяці спільного ночування на «Друзі Читача» ми встигли полюбити одне одного, прирости тілом і ділом… Приємно на Літературній Країні Мрій було дізнатися про вічних шанувальників Наших Ночей! Дякуююю! ПРО ВАШІ ІДЕЇ ЩОДО РОЗНОЧІВЛЮВАННЯ НОЧЕЙ НА ФОРУМІ… Будемо думати і втілювати (по-можливості)…

 

Останні дві ночі ми провели з Жінками… Жіноча коронаційна проза і проза напередодні Купала… І я твердо обіцяла сьогодні викласти аналіз поданих уривків. А «твердість» на Ночах – це основний чинник))) Приємністю спільних нічних етерів стало відчуття позбавлення цноти (!), коли і поети, і прозаїки частенько давали свої ніде ще неоприлюднені матеріали. За що – респект і уважуха, любі мої автори!

 

Зупинка – жіноча проза. Дехто називає її «мильною оперою», дехто тішиться її легкістю і крутими зворотами… Але ніхто не лишається байдужим до неї. Зазвичай, критикам кортить потоптатися по раманах… Але я не аналізуватиму цілі романи… Моє завдання: проаналізувати ероуривки кожної з авторкинь, що публікувались дві попередні ночі:

 

Уривок Вікторії Гранецької з роману «Тіло ТМ» заводить читача у приховані глибини підсвідомого, що зумовлюють сексуальну уяву, набувають форм яскравого фантазійного виразу еротичного змісту. Письменниця вміє зобразити насиченість і відвертість тілесно-духовних колізій, приперчених блискучими описами еротичних позицій, розкриттям і розчиненням жінки в чоловікові і – навпаки. Тут задіяний увесь весь спектр ласк, психологічно-викристалізуваних стосунків між двома статями. Вікторія подає читачеві виписаний стевий акт. Для автора – головне, що відбувається, а не хто бере участь у діях, сповнених лібідозного шалу. Тому персонажі подано ескізно, їхні імена випадкові, як і характери. Шрами Юри лише натякають на особливий психотип, пов’язаний з жорстоким світом, однак сам герой поводиться як типовий коханець. Нелегко догадатися, що мала на увазі Вікторія Гранецька, зазначаючи, що «в ньому оселилася інша жінка». Йдеться про юнгіанську аніму чи фемінізацію чоловіка? Правдоподібною, навіть драматичною видається нічна подія тут-і-тепер, яка не має для коханців майбутнього, як і минулого. Тобто існування поза інтимним, тілесним зближенням позбавлене будь-якого сенсу.

 

Тетяна Белімова здатна до розбудови несподіваних сюжетних поворотів, сповнених інтриг та непрогнозованих вчинків в особливому оточенні, що сталося з героями після дощової стихії. Ситуація з натертими незручним взуттям ногами жінки, спочатку неадекватно проінтерпретована персонажем, з пригляданням-оціннюванням персонажів один одного, перетворена на словесну гру, яка мала на меті реалізацію статевого лягання без використання запобіжних засобів, – все це набуло сенсу легкого флірту, лишивши для героя фантомне видіння. Схильна розігрувати чоловіків героїня з усіма притаманними суперечностями жіночої вдачі постала переконливою, на відміну від героя твору з його не здійсненими фантазіями. Оповідна я-форма так і не розкрила специфіку чоловічого характеру, як це вдалося робити Ользі Кобилянській («Через кладку») або Еммі Андієвській і її оповіданнях. Епіграф з повісті «Дівчина з ведмедиком» В. Домонтовича так і не розгорнувся у драматичний сюжет любовної гри.

Фрагмент з твору Жанни Куяви сприймається як діалог сентиментальних персонажів, здатних до патетики, а хотілося би вслухання… один в одного. Крім того авторка настільки переповнена емоціями, що даний уривок нагадує любовні лицарські романи з піснями та зітханнями. Він настільки щирий, емотивний, навіть дитинний. Мені згадуються перші інфантильні почуття між дівчиною і хлопцем. Геть платонічні й затягнені пуританською лексикою. При тому всьому, вчувається глибинне, на рівні розчахненої свідомості, бажання пурнути в насолоду тілесну, в незвідану невідомість, чи пак – у віросповідання тілами і душами… але це – все за нашаруванням фантазій…Бажаємо чарівній авторкині випробувати себе у більш розкутих формах любові. Вона – харизматична особистість, а значить – все вийде!

 

Дара Корній залюблена у фантасмагорії, за допомогою яких досить легко змальовує лібідозні пристрасті, що нагадують розв’язання казкових сюжетів, лише припудрених еротичним натяком. Еротична сугестія письменниці часто-густо переплетена з мареннями і смакуваннями позасвіття. Іноді, читаючи таку невтоленну прозу хочеться, наприклад, поуявляти любовні ігрища інопланятен, чи – космічних кораблів…)))  Загалом, якась язичницька еротика пульсує в тексті «Гонихмарник», чимось перегукується з еротикою «Лісової пісні». Блискуче переданий образ енергії, яка входить в жінку, виходячи з чоловіка, наповнюючи собою усю клітину Всесвіту. Вологість міжніжжя – теж як символ самонаповнення і передчуття чогось несвідомого, – вабить…

 

Роксолана Сьома запропонувала психоаналітичний екскурс в жіночу психологію, символізовану посудиною, в глибинах якого відбувається драматичне дійство, наділене не лише статевою семантикою, а й міжособистісною (жінка – чоловік) та соціальною семантикою, адже йдеться не тільки про крах любові, а й про нереалізоване покоління, вбите . Цілком умотивованим сприймається фінал динамічного сюжету, що обертається екзистенційною пусткою людського буття. Другий фрагмент письменниці розкриває одчайдушну фемінну натуру на межі існування, лібідозного одкровення. Не сюжет формує героїню, а вона сама розбудовує його в експресіоністській динамічній напрузі. Ця експресія настільки потужна, що довіряєш письменниці. І, здається, що саме про Тебе її найутаємниченіші енергетично-еротичні нарації. Проза, яка набуває в тобі Твого ж життя, – в усі часи – вражає і спонукає до розкриття себе в своїй суті…

 

Ольга Деркачова, схильна до іронічно аналітичного мислення, у поданому уривку засвідчила схильність до експериментальної прози без зайвого смакування лібідозних відвертостей та сублімованих перевитрат, залюбленістю в несподівану деталь з еротичним сенсом (волосина на грудях, музика Вівальді тощо). Світ її героїв – це світ мистецтва, який вимагає чуття естетичної категорії в художніх та життєвих втіленнях. Ольга ніби збоку, з неймовірним гумором, за яким стоїть біль і приреченість, спостерігає за зляганням своїх персонажів.

 

 

На сьогодні – все…

Кохайтеся! Релаксуйте! Доповнюйтесь одне одним! Насичуйтесь і насолоджуйтесь!!!! Літо ж таки!!!!!! ЕРОТИКА НА ВОДІ, В ПОВІТРІ, НА СІНІ…

ФРИВОЛЬНІЙТЕ І РИТМІЗУЙТЕ!!!!!!!

ДО ЗУСТРІЧІ У ВЕРЕСНІ!

ЦІЛУЮ – ЛЮБЛЮ!!!

Далііііііі….бу….де….

.

Увага! На Ночах з «Другом Читача» не шукайте порно та непристойності – тут панують лише еротика, високе мистецтво і найчистіші фантазії!
Також н
а Ночах з «Другом Читача» суворо заборонено перебувати неповнолітнім особам!

.

Щиро Ваш
нічний вартовий «Друг Читача»