Літо в музеї

Життя у місті, сповненому найрізноманітніших музеїв – це справжнє щастя. І якщо вам здається, що літо – це пора, котра найменш підходить для відвідування музеїв, радимо переглянути свою позицію. Подумайте самі: де ще серед білого дня можна не лише сховатися від спеки та палючого сонця, а й розширити свої обрії, здобути корисну поживу для розуму або просто довідатися щось цікаве та нове? Пропонуємо вашій увазі декілька музеїв Києва, які, на нашу думку, варто відвідати кожному шанувальникові літератури.

.

Національний музей літератури України на вулиці Богдана Хмельницького, 11 – це місце, з якого варто розпочати захопливу подорож літературними стежками. Крок за кроком, тут можна простежити розвиток української писемної творчості, починаючи від епохи Київської Русі і завершуючи сучасними літературними здобутками. Саме тут зберігається «Апостол» – перша книга першодрукаря Федоровича, а також інші унікальні першодруки. Особливою коштовністю музею є колекція прижиттєвих видань Івана Котляревського, Тараса Шевченка та Пантелеймона Куліша; рукописи Лесі Українки, Василя Симоненка, Максима Рильського і Михайла Старицького; речі, що належали Панасові Мирному, Олесеві Гончару, Івану Нечую-Левицькому, Марку Вовчку та іншим видатним авторам. Про цікаві події у житті музею – такі як літературні вечори, культурні фестивалі, презентації та заняття у клубах за інтересами, що відбуваються тут досить часто, можна довідатися на його сайті.

.

Здавалося б, таким місцем як Національний музей Тараса Шевченка українського книголюба здивувати важко. Адже ще під час навчання у школі ледь не щорічна програма з української літератури неодмінно включала вивчення творів Кобзаря і найвидатніших подій його життя. Однак музей, що знаходиться у величній будівлі Терещенківського палацу на бульварі Т.Шевченка, 12 – це скарбниця, яка навряд чи залишить когось байдужим. Експозиція включає у себе шістнадцять залів, у яких представлено оригінальні картини Шевченка, його рукописи та першодруки, документи та рідкісні фотографії, що розповідають про життя і творчість поета та його друзів. Тут також зібрано величезну колекцію творів видатних художників, письменників та скульпторів, присвячених епосі Шевченка та його діяльності. Музей також включає у себе два філіали – «хата на Пріорці» на вул. Вишгородській, 5, де Шевченко жив, востаннє перебуваючи у Києві перед від’їздом до Петербурга, та Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка, де поет мешкав протягом року до свого арешту (1846-1847 рр), розташований у пров. Шевченка, 8-а. Музей постійно організовує цікаві проекти, програми та презентації, має спеціальні тематичні екскурсії для різних категорій відвідувачів. Для тих, хто не має змоги відвідати музей особисто, передбачено можливість здійснити віртуальну екскурсію на сайті.

.

Музей-квартира Павла Тичини, що знаходиться на вулиці Терещенківській, 5 у кв. 1-3 – мабуть, один з найцікавіших на сьогодні літературних музеїв не лише Києва, а й цілої України. Особливістю музею, як стверджують його працівники, є те, що атмосферу тут не відтворено «з нуля», як це часто буває, а збережено від тих часів, коли тут ще мешкав сам Павло Григорович Тичина. Своєрідною «родзинкою» музею є ексклюзивна моновистава «Сріблясті голуби у небесах» у виконанні заслуженого артиста України Євгена Нищука, що періодично відбувається в музеї. Перевтілившись у образ самого Павла Тичини, він розповідає про життя поета «з перших вуст» – відверто, щиро, з глибини самої душі – і це справляє неперевершене враження так, ніби ви поспілкувалися з самим господарем квартири. Крім того, тут регулярно відбуваються цікаві події, виставки, презентації, літературні читання та навіть вистави. Музей також може пишатися своїми власними розвиваючими проектами для дітей – наприклад, по понеділках найменші відвідувачі музею мають можливість опанувати мистецтво поезії, а по вівторках у проекті «Я малюю музику» – створити справжню картину, що відображатиме їхні переживання під час прослуховування музичних творів. Окремої похвали заслуговує гарний, сучасний та зручний сайт музею.

..

Цікаво, що у цьому ж самому будинку, у сусідній квартирі №5 розташовано ще один літературний музей – Музей-квартиру Миколи Бажана, який було тут відкрито за заповітом дружини письменника у 2004 році, і котрий нині  є філією Національного музею літератури України. Тут з філігранною точністю відтворено обстановку, у якій жив і працював цей талановитий письменник і перекладач, сценарист, поет і філософ у одній особі. Крім особистих речей Бажана, його рукописів, фотографій, першодруків та автографів, музей має у своєму розпорядженні унікальну колекцію мистецьких творів, що їх протягом життя колекціонували письменник та його дружина, Ніна Бажан-Лауер. Тут можна побачити унікальні експонати образотворчого та декоративного мистецтва родом як зі Сходу, так і з Заходу. Серед них – полотна Катерини Білокур, Миколи Пимоненка, Миколи Глущенка та інших українських та російських митців, італійські гравюри XVIII – XX століть, середньоазіатські мініатюри, антична та косовська кераміка, вироби з гутного скла та безліч інших виробів як народних майстрів, так і відомих мануфактур з різних куточків світу.

.

Хто з вас ще не знає про знаменитий київський будинок-музей Михайла Булгакова на Андріївському узвозі, 13? Якщо хтось дійсно ще там не був – радимо негайно кидати усі справи і вирушати слідами булгаковських персонажів, що пролягають зовсім поруч з нами. Адже цей музей – це не просто будинок, у якому протягом 13 років жив, працював і мав лікарську практику найвидатніший письменник ХХ століття. Хоча музей, в першу чергу, може зацікавити шанувальників роману Булгакова «Біла гвардія», бо вони з легкістю упізнають ці кімнати, вид з вікна і предмети інтер’єру, прихильники інших творів Майстра теж знайдуть тут для себе багато цікавого. Дійсність тут химерно переплітається з літературною «паралельною реальністю», у обстановці музею тісно пов’язуються час і простір: наприклад, шафа раптово перетворюється на двері до московської «нехорошої квартири», що водночас є і дверима до кабінету господаря будинку. Традиція затишного чаювання на булгаковській веранді, відкритого для усіх охочих, дозволяє з головою зануритися у родинну атмосферу, у якій мешкала інтелігентна родина Булгакових, а 13 числа кожного місяця тут відбуваються журфікси – вишукані музичні вечори. Стежте за останніми подіями і здійснюйте віртуальні тури на сайті музею.

/

На вулиці Великій Васильківській 5-а розташовано музей Шолом-Алейхема – класика єврейської та світової літератури, основоположника літератури для дітей та дорослих мовою ідиш, котра до цього вважалася мовою «народною», не придатною для літературного ужитку. Соломон Рабинович – таким було його справжнє ім’я –  народився і більшу частину свого життя прожив в Україні. На жаль, київський будинок, у якому він жив та писав свої найвідоміші твори, не зберігся, його було безжально зруйновано декілька років тому – тому музей було відкрито у приміщенні сучасного будинку, зведеного на цьому місці. За допомогою документів, фотографій і предметів побуту тут можна довідатися про творчий шлях письменника, цікаві факти з його біографії. Особливої уваги заслуговують цінні предмети юдейського культу, передані музеєві Шолом-Алейхема Національним історичним музеєм, а також зал, у котрому зібрано витвори київських художників, що зображують персонажів творів письменника.

.

Літературно-меморіальний музей Максима Рильського розташовано у мальовничій частині міста – у Голосієво, на вулиці М. Рильського, 7. Він відрізняється якоюсь особливо домашньою атмосферою – можливо, справа у тому, що участь у створенні музею брали найближчі люди Максима Тадейовича – сини, колеги і найближчі друзі. Цей будинок було збудовано за проектом самого поета, і свого часу тут гостювала ціла плеяда видатних громадських та творчих діячів. У восьми кімнатах цієї затишної садиби збережено обстановку, у якій він мешкав і працював: вітальню, спальню, робочий кабінет і бібліотеку, зібрану за життя Рильського, що займає одразу дві кімнати. Тут можна також прослухати запис голосу поета, відвідати «мисливський куточок», де зібрано колекцію зброї і опудала тварин Рильського, що захоплювався полюванням, ознайомитися з документами, що оповідають про життєвий шлях поета, починаючи ще з юних років і просто гарно провести час в гостях у одного з найталановитіших представників української інтелігенції.

.

Музей Лесі Українки на вулиці Саксаганського, 97 не лише розповідає відвідувачам про життєвий та творчий шлях великої української поетеси, а й відтворює інтер’єр, у якому мешкала знаменита творча родина Косачів. Експозицію розділено на дві частини: перший поверх представляє собою реконструкцію побуту, у якому жила Леся Українка, відтворену за спогадами її сестри. Детально збережено обстановку кімнати поетеси та її рідних – матері, брата та чоловіка – з їх предметами ужитку та особистими речами. Другий поверх музею присвячено здебільшого творчому шляхові поетеси – тут зібрані першодруки та рукописи, фотографії та інші матеріали, що висвітлюють як її здобутки, так і творчості її рідних та близьких.  До речі, з музеєм Лесі Українки у авторки цих рядків пов’язано особливий дитячий спогад. Коли я була ще малою, ми з мамою відвідували цей музей і мені дозволили зіграти п’єску на Лесиному фортепіано, яке, традиційно для наших музеїв, було заборонено чіпати руками, чим я страшенно пишалася:)

.

Зовсім неподалік, на вулиці Саксаганського, 93, розташовано музей Михайла Старицького – поета, прозаїка і драматурга, одного з провідних засновників українського театру. Музей створювався з великою любов’ю за активної участі його онуки, Ірини Стешенко, що передала для музею родинний архів та сімейні реліквії – особисті речі Старицького, такі як його вишита сорочка та рушники, а також брала участь у реконструкції побуту за її власними спогадами та родинними документами. Він знаходиться у будинку, де Михайло Петрович з дружиною та дітьми мешкав останні три роки свого життя. Особливістю музею є те, що, окрім, власне, меморіальної квартири самого письменника, не менш важливою частиною музею є розташована у квартирі його доньки, Людмили Старицької-Черняхівської, експозиція «Продовження сімейних цінностей», котру присвячено дітям та онукам Старицького, кожен з яких зробив свій великий внесок у розвиток рідної культури. Також тут є постійно діюча виставка «Творча і театральна діяльність М.П. Старицького».

Між іншим, два останні музеї входять до комплексу «Музей видатних діячів української культури». Дізнатися про нього докладніше можна на сайті.

Цікавого та змістовного вам літа!:) 


Ольга Герасименко