Є національний бестселер! “Книжкові сезони” підбили підсумки березня.

У сонячній Таврії існує традиція – у рік народження сина закопати в садочку діжку молодого вина, а коли він виросте та захоче одружитися – відкопати цю діжку і пригощати гостей на весіллі вином – ровесником молодого.
Саме цю традицію використала редакція “Друга читача”, коли вирішувала, чим нагородити найкращого літературного дебютанта року.
Пляшка кримського вина 2007 року визначила появу на світ нової зірки української літератури Люко Дашвар. Зірки – тому що, за інформацією видавців, “Клубу сімейного дозвілля”, книжка “Село не люди” за темпами продажу вже обігнала Стівена Кінга (звичайно, в Україні). 20 тисяч примірників за 6 місяців – проти 18 тисяч у Кінгівської “Зони покриття”. Непогано, як на дебютанта?

А ще Люко Дашвар (в миру Ірина Чернова) виборола 2-ге місце на торішній “Коронації слова”, поступившись у анонімному конкурсі тільки славнозвісній Марії Матіос.
А ще вона написала дуже пронизливий, правдивий і на диво оптимістичний роман про сучасне українське село. Роман, яки бере за серце кожного. Роман, який дарує надію.
Під час “Книжкових сезонів” авторка зазначила, що усі події книжки є реальними і таким чином відповіла на закиди деяких критиків у надмірному нагнітанні фарб. “Усе це відбувалося насправді, тільки з різними людьми і у різний час”, – заявила Ірина Чернова, вона ж таки Люко Дашвар.
Окрім вина “Друг читача” подарував кращому дебютанту року також скарбничку для майбутніх гонорарів і “на почин” вкинув туди трохи іноземної валюти – пенні, євроценти, форинти, злоті і навіть хорватські куни. Натяк прозорий – в Україні з гонорарів не проживеш, навіть якщо тричі обженеш Кінга. Справжні гроші для вітчизняного автора починаються з перекладів – Андрій Курков тому свідок.
Дебютант року –2007 народилася в Херсоні, за освітою інженер-механік і не тільки, працювала журналісткою, зараз пише сценарії, література для неї – хобі, хоча робота над другою книжкою вже іде. Інтерв’ю з Люко Дашвар ви зможете прочитати у найближчих випусках “Друга читача”.
Отже персоною березня за версією “Книжкових сезонів” стала Люко Дашвар.
Книжкою березня – зрозуміло, “Село не люди”.
Подією березня – Київський книжковий ярмарок.

 

ПРЕС-РЕЛІЗ

 У середу, 2 квітня о 13-00 в прес-центрі “Главред-медіа” (вул. Стрітенська, 2/8) відбувся “Книжковий березень” ─ традиційна щомісячна зустріч у рамках “Книжкових сезонів”. 

Проект “Книжкові сезони” ─ канал постійного зв’язку між персонами, причетними до літературного життя країни та громадськістю і пресою. Вся книжкова інформація з перших рук! Живе спілкування з авторами найрезонансніших книжок та організаторами найбільших книжкових подій. Анонси найважливіших. Віднині ви ─ в курсі книжкового життя України.

“Книжкові сезони” проходять щомісяця у прес-центрі “Главред-медіа”.

“КНИЖКОВИЙ БЕРЕЗЕНЬ” презентував:
√ Персону місяця
√ Подію місяця
√ Книжку місяця
√ Анонси

У зустрічі брали участь:
● Автор роману “Село не люди” (лауреата “Коронації слова”), продажі якого у видавництві „Книжковий Клуб „Клуб Сімейного Дозвілля” за перші два квартали сягнули 20 тисяч примірників, таємнича особистість сучасної української літератури ─ Люко Дашвар
● Головний редактор видавництва „Книжковий Клуб „Клуб Сімейного Дозвілля” Світлана Скляр
● Керівник проектів виставкової компанії “Медвін”, організатор Третього весняного київського книжкового ярмарку Валерія Олексієнко.
Модератори ─ головні редактори газети “Друг читача” Брати Капранови

ПЕРСОНА БЕРЕЗНЯ:
Люко Дашвар ─ письменниця-дебютантка, перший прозовий твір якої “Село не люди” став бестселером.

Люко Дашвар. Замість автобіографії
Вперше із свободою вибору я стикнулася, коли мені стало вісім. Мама  пожаліла, умовила тата і батьки віддали мене до школи на рік пізніше за однолітків, тож саме у вісім, коли у першому класі мені на груди почепили зірочку з портретом хлопчика-Ілліча, я вперше дізналася, що найбільше від усіх на Землі повинна любити Батьківщину і його. Леніна. А хотілося – маму з татом. Звичайно, на той час я точно знала хто такий Ленін і яке щастя він приніс трудовому народу, але до тих пір ніхто так настирливо не вимагав від мене зробити остаточний вибір. З тиждень, день у день, після школи я стирчала на даху гаража, що вмостився у кінці двору, і жахалася власних підступних думок: Батьківщина з Леніним фатально програвали і я не знала, як з цим жити. Рішення прийшло несподівано і враз. Батьківщина здалася лагідною і доброю, як мама. А тато… Тато точно був таким же сильним, розумним і мужнім, як Ленін. Приголомшена власним відкриттям, я тепер без зупинки відповідала, що найбільше люблю Батьківщину і Леніна. І усміхалася хитрувато, бо ніхто не здогадувався про мою велику таємницю: мова йшла про маму й тата. Наївна брехня може врятувати хіба що дитину. Подорослішала й зрозуміла: казати те, що думаєш – надзавдання у будь-якому віці. Важко. А перед батьками й донині соромно, бо мама – незрівняно рідніша, добріша і лагідніша за Батьківщину. Не зрадить, не лишить, не відвернеться. Та й Леніну до мого тата…
У четвертому класі нам почали викладати українську мову. Як іноземну. Можна було надати довідку, звільнитися від уроків української і гасати собі по шкільному подвір’ї цілих сорок п’ять хвилин. Розкіш! І я би вимолила у батьків ту довідку, та – “На панщині пшеницю жала”… І книжка у батьківській бібліотеці – “Образотворче мистецтво Т.Г.Шевченка”. Мені й досі пензель Шевченка подобається більше віршів.
Клас п’ятий, шостий – далі було! Як у всіх. Дві вищі освіти – Одеський інститут легкої промисловості (інженер–механік), Академія державного управління при Президентові України (магістр державного управління) У журналістиці з 1986 – це за покликом. Лінотипи, метранпажі – я застала технології двадцятих років у вісімдесяті. Які комп’ютери?! Ювелірна ручна праця – регіональна журналістика. Після розпаду СРСР редакційний колектив Херсонської ”молодіжки” обрав мене головним редактором. Після – такий кар’єрний зліт! Голова комітету у справах преси і інформації Херсонської облдержадміністрації. Здавался би – шкребися по тій драбині. Звільнилася – перехрестилася. Ні, чиновництво таки – стан душі. І я заснувала свою газету. Дві. У Херсоні. Реклама – гут! Соціальні проблеми – жах! Політика – ”голосуйте за…” А який азарт, Боже ж ти мій! В останній рік минулого століття, у день Перемоги 9 травня невідомі розграбували редакцію, не лишивши і папірця. Суди? Розслідування? Облиште! Неслухняних до нігтя – реалії регіональної журналістики.
Почати спочатку? Інші невідомі порадили – їдь краще… Нове тисячоліття моя сім’я зустрічала у однокімнатній орендованій квартирі на Троєщині. Капітал – двісті баксів і старий комп’ютер. Попереду – будь що за примхами уяви.
Земляк–херсонець звільнив одну з кімнат свого офісу у серці Подолу і сказав: ”Працюйте!” Бережи його, Боже!  Як впряглися…
У 2001-ому Селянська партія України шукала головного редактора для партійної газети. ”Селянська зоря”… Найемоційніші часи. По селах… А листи… Рубрику вигадала – ”Пам’ятаю все життя”. Хитро – аби людина розповіла про єдиний факт, який буде пам’ятати усе своє життя. Що за історії! Що за шквал болю, щастя, натхнення і мрій! Вигадати – неможливо. Забути – не виходить. Потім журнали – від ”Історій з життя” до жіночих глянцевих. І це – позаду. Закінчила курси сценарної майстерності голівудського професора Річарда Креволіна. Це ж цікаво – писати сценарії для кіно. Порилася у старих файлах – за десяток років хронічних творчих спроб накопичилося немало текстів російською.  Ні! Не видавалися. Нікому не показувала. Чи спробувати українською?
З 2006-го займаюся тільки цим – пишу історії. І українською, і російською. І для друку. І для кіно. Далі як? Як Бог дасть, бо попри всі життєві сумніви (Терези – що поробиш!) беззастережно вірю тільки у Бога, беззаперечно ціную тільки свободу вибору. Так, це не гарантує щастя, але чи варто метушитися заради того, чому людство так і не спромоглося  знайти чіткого визначення?

КНИЖКА БЕРЕЗНЯ:
“Село не люди” Люко Дашвар ─ дебют року-2007
20 тисяч примірників продано за півроку! Готується до друку додатковий наклад ─ ще п’ять тисяч. Для сучасної української літератури – це грандіозний успіх.
А тим більше – для дебютанта (авторка досі не видавалася). Письменниця з острахом зізнається, що раніше працювала тільки на “глянець” і подумати не могла про такий успіх своєї першої книжки. Книга-шок, книга, яка змінює свідомість, затягує з першого абзацу, викликає цілу палітру емоцій, неймовірна книга ─ це лише декілька із численних  читацьких відгуків на “Село не люди”.
Роман здобув друге місце на конкурсі романів та кіносценаріїв “Коронація слова-2007”.
Газета “Друг читача” назвала “Село не люди” літературним дебютом року-2007.

ПОДІЯ БЕРЕЗНЯ:
20-23 березня відбувся Третій весняний київський книжковий ярмарок
Один із найвідоміших українських книжкових ярмарків, знаний серед книголюбів як “Весняний Медвін”, утретє відкрив столичний виставковий сезон. Цього року ярмарок був присвячений Всесвітньому дню поезії (21 березня) і відбувся під девізом “У діалозі культур ─ єдність народу”.
Традиційно до ярмарку приєдналася міжнародна асамблея фантастики “Портал”, у рамках якої відбувалися круглі столи, майстер-класи, семінари, зустрічі з відомими письменниками-фантастами не тільки України, але й закордону.

АНОНСИ ПОДІЙ НА КВІТЕНЬ:
2 квітня у Києві пройде флеш-моб “Книжкова хвиля”
3 квітня у Києві відбудеться прес-конференція щодо проведення Всеукраїнського конкурсу на кращі прозові твори для дітей “Золотий лелека” (організатори: Перший національний телеканал та видавництво “Грані-Т”, деталі ─ на сайті www.grani-t.com.ua).
11-13 квітня в “Українському домі” відбудеться щорічна Міжнародна спеціалізована “Освіта та кар’єра – Абітурієнт 2008” та виставка закордонних навчальних закладів “Education abroad”, на якій буде представлено спеціалізовану літературу освітньої тематики (оргкомітет: (044) 287-37-43, 237-85-43) .
 17-19 квітня у Харкові відбудеться Десятий ювілейний фестиваль “Світ книги 2008” ( оргкомітет: (057) 758 67 20, 705 14 05, 714 38 47).
Книголюби святкуватимуть Міжнародний день дитячої книги (2 квітня) та Всесвітній день книги і авторського права (23 квітня).

Проект “Книжкові сезони” ─ канал постійного зв’язку між персонами, причетними до літературного життя країни та громадськістю і пресою. Вся книжкова інформація з перших рук! Живе спілкування з авторами найрезонансніших книжок та організаторами найбільших книжкових подій. Анонси найважливіших. Віднині ви ─ в курсі книжкового життя України.

“Книжкові сезони” проходять щомісяця у прес-центрі “Главред-медіа”.
Організатори ─ медіа-холдинг “Главред-медіа”, газета “Друг читача”. Інформаційний партнер  ─ Артвертеп (artvertep.dp.ua)
“Книжковий березень” проходить за підтримки компанії “Kraft Foods Україна”.
Вхід вільний. Акредитація бажана.
Контакти: 467 50 24, 8(066) 403 93 78  ─ Тетяна Самчинська (Е-mail: d_ch@skrynia.com.ua)

 

Редакція.