Церква проти ведмедів у обладунках

Улітку 2007 року трилогія англійського письменника Філіпа Пулмана “Темні початки” була визнана в Британії кращим твором для підлітків за останні 70 років. Тож не дивно, що за екранізацію першої частини епопеї ─ книги “Північне сяйво” (на екрани фільм вийшов під американською версією назви ─ “Золотий компас”) ─ взялася кінокомпанія New Line Cinema, яка не так давно “прогриміла” по всьому світу зі своїм “Володарем перснів”. Та слід сказати, що, розпочавши екранізацію шедевра Пулмана, кінопродюсери пішли на великий ризик. Ще задовго до виходу на екрани фільм, з легкої руки світової католицької громади, здобув собі славу “кіна для єретиків”. Фільму (як, утім, і книзі) закидають підрив авторитету католицької церкви.  Проте режисер Кріс Уайтс не надто переймався напруженням, яке зростало навколо екранізації. Можливо, тому що після “Американського пирога” йому втрачати вже не було чого… А може, містер Уайтс прекрасно розумів, що скандал ─ це найкраща реклама?

 “Сатанинська біблія для дітей”

Філіпа Пулмана за популярністю порівнюють з Джоан Ролінґ і вважають його гідним продовжувачем традицій Толкієна. У 2005 році продажі трилогії “Темні початки” були вищими навіть за продажі “Гаррі Поттера”. Проте палкі прихильники католицизму знайшли між творчістю цих письменників принципову відмінність ─  тоді як герої “Володаря перснів” і “Гаррі Поттера” живуть у паралельних світах і не зачіпають інтересів “нашої” реальності, головна героїня “Північного сяйва” ─ Ліра Белаква ─ змушена боротися проти… абсолютної влади Церкви у всіх сферах життя.
Безтурботно зростаючи у стінах коледжу Джордана, Ліра випадково дізнається про існування загадкового Пилу, який людина притягує до себе з космосу. Ця речовина дає можливість потрапити до паралельних світів, існування яких Церква заперечує. Тим часом на околицях коледжу починають зникати діти ─ їх викрадають члени Облаткового Братства для того, щоб проводити експерименти, про які навіть говорити страшно. Братство, знову-ж таки, діє під покровительством Церкви. Ну, як тут не збунтуватися представникам релігії?
Тож тільки зачувши про наміри продюсерів екранізувати трилогію, вони перейшли до рішучих дій ─ демонстрацій у знак протесту, публікацій у пресі. Офіційна газета Ватикану піддала жорсткій критиці як фільм, так і книжкову трилогію, назвавши світ, створений Пулманом, “холодним і безнадійним”. Дехто називав письменника “найнебезпечнішим автором Великобританії”, а роман ─ сумнівним та “від початку до кінця просякнутим антирелігійністю” і навіть “сатанинською біблією для дітей”. Прискіпувалися церковні фанатики і до виконавиці однієї з головних ролей екранізації ─ Ніколь Кідман. Вона, мовляв, називає себе католичкою, ніби вже й забула, що багато років прожила у шлюбі з Томом Крузом ─ членом “язичницької” секти сайєнтологів…
 Але, як відомо, “чорний піар ─ найкращий піар”. І протестуючи, затяті католики тільки підлили масла у вогонь цікавості як до книги, так і до фільму. Правда, рекордних розмірів касові збори не досягли, та все ж принесли творцям “Золотого компаса” не один десяток мільйонів доларів. А у прихильників видовищних якісних фільмів з’явилася можливість поповнити свою кіноколекцію.
Читати чи дивитися?
Скажемо відразу: фільм ─ спрощена версія книги. Тому, якщо ви не збираєтеся перейматися філософським підтекстом твору та прочитувати “між рядків” приховане послання Пулмана ─ вам краще дивитися фільм. Тим більше, книгу до кіноверсії адаптував сам автор, тож нічого важливого ви не пропустите. А захопливе, яскраве видовище вам гарантоване. Тут і польоти на цепелінах крізь північне сяйво, і ведмеді в обладунках, і поєдинки відьом з татарами ─ загалом всі складові приємного якісного пригодницького фентезі, приправлені дорогезними спецефектами. Недарма бюджет фільму рекордний навіть для Фабрики мрій ─ 180 мільйонів доларів. Не поскупилися продюсери ні на акторський склад (Ніколь Кідман, “новоспечений” Джеймс Бонд Деніел Крейг та “новоспечена” дівчина Бонда Єва Грін), ні на костюми, яких для фільму було пошито понад 600. А видовищність сцени поєдинку ведмедів у обладунках приверне увагу навіть глядачів, байдужих до жанру фентезі.
Якщо ж ви більше любите розплутувати сюжетні клубки, розгадувати загадки, робити разом із героями несподівані приголомшливі висновки та брати із ними участь у пригодах, тоді книга ─ це те, що вам треба. Тим більше, в кінці 2007 року у видавництві “Клуб Сімейного Дозвілля” вийшов друком український переклад “Північного сяйва”. Втім, читаючи книгу, приготуйтеся до того, що доведеться “поламати голову” ще й над синтаксичними конструкціями ─ схоже, у літредактора видавництва власні, цілком незалежні, погляди на норми української літературної мови. Та все-таки, як не крути, а українська назва “ведмідь у обладунках” звучить набагато благородніше, ніж російська версія "бронированный медведь".

Таня Самчинська.