НАРОДНИЙ КАСТИНГ ЕРОТИЧНИХ ПОЕТІВ: З ДНЕМ ЧИСЛА ПІ!

Уже цілий місяць триває Народний кастинг еротичних поетів! До сьогодні ми ознайомилися з еротичними  віршами 28 поетів та поетес! Можна сказати, що ми на своєрідному екваторі! З чим нас усіх і вітаємо. УРА! А ще вітати можна сьогодні з цікавими неофіційними святами – Днем числа Пі та Днем захисту рік, води та життя. Приводи для святкування пречудові! Класно було б ще еротичний вірш про число Пі чи про греблю прочитати. Хтозна, може, сьогодні  нас хтось і здивує  еротикою у поєднанні з чимось екзотичним.

Поживемо – побачимо! Пробувати нас вразити сьогодні своїми еротично влучними рифмами, пристрасними метафорами, жагучими порівняннями, відвертими темами та іншим поетичним зіллям будуть:

Юрій Луканов –  серйозний журналіст, який часто валяє дурня, зізнається він редакції «ДЧ» (чи не вважає раптом Кастинг якоюсь дурницею?),

Оксамитка Блажевська – поетка, журналістка,  літтусовщиця,  координатор літературного клубу «Маруся»,  

Андрій Шийчук – поет-перформенсист, прозаїк, бард, а ще слем-майстер у Івано-Франківську та Львові в 2009-2010 рр.,

Юлія Шешуряк – поетка, лауреатка літконкурсів, а ще інтернет-журналістка з юридичної тематики (!),

Дмитро Войналович – молоий поет, що еротично і сексуально пише про ніздрі,

Ейра – авторка-загадка, яка не відкрила ані свого справжнього імені, ані обличчя,

Максим Ларченко – юний поет і музикант, чиї вірші можуть стати текстами до пісень.

 .

Нагадуємо, щосереди до квітневого Київського книжкового ярмарку «МЕДВІН» (5-7 квітня), де буде проходити фінальна частина Кастингу, на сайті «Друг Читача» будуть публікуватися вірші учасників. Голосувати за улюблених поетів можна і треба на нашій сторінці на Facebook!

ПРИЄМНОГО ЧИТАННЯ! 


ЮРІЙ ЛУКАНОВ

Еротично-патріотична страшилка

Москаль до вкраїнки підкрався, нахабний,

Прутня зненацька загнав під живіт:

більш Україну загарбать не прагне –

у патріотки там був динаміт.

РОМАНС

Ти мене,коханая,не слухай.
Все одно тобі я набрешу,
на твої довірливії вуха
про любов навішаю лапшу.
Ти віддайся,люба,мені зразу,
полюби без жодних зайвих слів,
доведи до вищого екстазу,
щоб на пишних грудях я зомлів.
Ну а потім пісню колискову
наді мною,пташко,заспівай.
Моє тіло,зморене любо`ю,
аж до ранку,рідна,не займай.
Як прокинусь,то мерщій у ліжко
ти подай сніданок запашний.
Поцілуй ласкаво на доріжку
й посуд після мене перемий.

Пекельна любов

Романс

Такого не траплялося у світі:

у Темнім Царстві стався поворот –

в красуню Відьму однієї миті

нестямно закохавсь кістлявий Чорт.

Приспів.

Коли прийде любов пекельна,

інакша зовсім, ніж земна:

неначе грішник на пательні –

шалено так шкварчить вона.

Прекрасна Відьма світиться від щастя.

Це втілення її дівочих мрій:

Спокусник Чорт – у бока йому трасця –

він руку й серце пропонує їй.

Приспів

З грудей у Відьми раптом вирвавсь стогін.

На шлюб своєї згоди не дає.

Не зможе Чорту наставляти роги,

бо в Чорта пара рогів уже є.

Приспів

Нещасного хотіла зупинити.

Молила палко: «Ні, коханий! Стій!».

Відмови Чорт не здатен пережити

й повісився на власному хвості.

Приспів

Собі Чорт не залишив жодних шансів.

Тож відгуляли поминки мерщій.

Сміялась Відьма в горі і шампанське

пила за упокій його душі.

ОКСАМИТКА БЛАЖЕВСЬКА

ЛимоноЦілунок 

Жовтий-жовтий лимон..

П. Гудімов

Долькою лимону

Торкаюсь твоєї шкіри

У моїх очах

Ти стогнеш, вмираєш

І воскресаєш

Бо очі мої лимонні

Кислотою вражений мозок

Додай цукру, хлопче

Лимонно притулюся

До лівої щоки

Й в екстазі поцілунку

Вкраду твою температуру

Поезія в душі

(майже еротичний сон)

Мій любий літераторе,

Що підглядає за мною у душі,

Що ти хочеш побачити:

Спокусливі стегна,

Надимлені перса,

Стрункі звабливі ноги,

А чи мою душу розхристану,

Сповнену відчаю

І скроєну з авантюр?

Чи  знаєш ти щось про неї?

Чи зможеш зрозуміти бодай щось,

Дивлячись лише

На звабливу оболонку?

Пацьорки води скочуються

По розпашілому тілу.

А ти все дивишся,

Шал твій клекоче,

Безумовно, хочеш

Взяти і заволодіти мною,

Але ні…

Краще напиши вірш

Про те, як ти за мною підглядаєш у душі,

Як сприймаєш мої надимлені перса,

Мої спокусливі стегна,

Як шал твій клекоче,

Бо так мене хочеш…

Якщо дуже постараєшся,

То твій вірш опублікують

І ти станеш відомим поетом.

Але не забувай мене,

Ту поезію в душі,

За якою ти підглядав,

Яку ти видивлявся,

Якою ти сповнився вщент.

І  тепер я в тобі клекочу,

Бо так хочу…

 /

Колами

А ми з тобою все ходимо кОлами

кОлами-колАми

кОлами-колАми

кОлами-колАми

кОлами-колАми

кОлами-колАми

кОлами-колАми

кОлами-колАми

кОлами-колАми

кОлами-колАми

МикОла, скільки можна так ходити?

АНДРІЙ ШИЙЧУК

Пірсинг
Якось так
опинилися ми
на каріматику
в мене.
Якось так
лежимо ми собі
у темряві –
і трясеться гора
та й від грому,
і трясеться гора
та й від Вниз
КОму,
від КОму
Вниз –
от сюрприз.
І каже вона,
ой страшно мені –
пригорни мене.
І каже вона,
ой страшно мені –
нетвереза я.
І лежу я собі
і кусаю її –
так ніжно
кусаю
за вушко.
І каже вона,
ой страшно мені –
обійми ж мене,
милий.
І каже вона,
ой страшно мені –
зроби ж мені
пірсинг,
милий:
пробий мені
вушко,
милий,
проколи мене –
мені –
у губі
дірочку,
милий.
І якось так –
ніч
і гроза,
і тремтить
і двигтить
та гора,
і ні світла у нас,
ані вогника –
лиш темні забави
із
голкою.

 Хороша дівчинка
Який хороший
колір
стелі,
думає кучерява блондинка Аня,
коли
до неї
приходять
хлопчики.
Яка
хороша
дівчинка –
така відкрита,
ввічлива
і вдячна,
думають хлопчики,
коли тікають від неї
під ранок.

 /

Полюби мене
Я дивлюся на неї
і думаю –
хоча що тут
думати –
в принципі,
бо очі її
кажуть
мені:
полюби мене.
Але
це ще
не все
це не просто
так
там іще
дещо є
у її очаї
у поставі
її
у словах
її
що наче лунають
у голові:
Полюби мене.
Полюби мене…
Полюбіть мене!..
Полюбіть мене
хоч хто небудь.
Будьте ж
чоловіками –
в кінці кінців!
Підійдіть,
і візьміть
мене
за зад
і
полюбіть!
Будьте!
Полюбіть.
Будь-де,
Полюбіть!..
Адже я так
усього боюся,
я так
через це
переживаю –
через цей
великий світ,
через цей
старшний світ,
цей прекрасний
світ,
що безсоромно так
зазирає
отак
в мої очі –
і я так
боюся його
що аж –
аж полюбіть мене,
полюбіть мене –
хоч хто-небудь!
І чомусь
того бажання –
її полюбити –
не виникає.
І чомусь
не хочеться навіть
її солодко
покохати –
поколихати –
чи повернути
їй течію
кундаліні,
чи
хоч би
поцілувати –
лиш –
ні, від неї
відчуваєш неспокій лиш,
відчуваєш відповідальність лиш,
хочеться втекти лиш,
бо відчуваєш небезпеку лиш,
що підпишуть тебе
і тоді
не втечи, ні облиш,
і тоді
являтись буде вона
в кошмарах нічних
сповна
в кошмарах денних
сповна
не службовий подзвонить
вона
і вже чути голос
її
що нервує
десть там –
на іншому
кінці:
Коханий, чому ти не водиш мене до парку?
Коханий, чому ти не водиш мене до ресторану?
Коханий, чому ти не водиш мене до себе?
Коханий, чому ти не водиш мене до ліжка?
Коханий, чому ти не водиш мене до загсу?
Коханий, чому ти не хочеш від мене дітей?
Коханий, чому ти не заробляєш достатньо?
Коханий, чому ти не любиш мою маму?
Коханий, чому ти мене не хочеш?
Коханий, чому ти мені зраджуєш?
Коханий, чому ти мене не кохаєш?
Коханий, чому ти мене не полюбиш?
Коханий, полюби мене,
полюбіть мене,
адже я
так
цього
боюся.

ЕЙРА

Кохаюсь з тобою..

Кохаюсь з тобою..

Троянди водою..

Білі..

Жовті..

Червоні..

Зберу у долоні..

Десь в небі співає захлинається птаха..

Радіє..

Чи плаче..

Божа невдаха..

Ніжні цілунки..

Смак винний кохання..

Ти в мене єдиний..

Солодке бажання..

Бажання…

Не засинай без мене..

Теж я хочу..

З тобою..

Завадити відхід до сну..

Несамовито сплетуться наші руки..

Від ласк зімліє кров…

Забути..

Хоча б на мить…

Про муки..

Серця свого..

Лиш насолода..

І любов..

Цілунки..

На твоїх руках…

Мої..

Ти чуєш..

Бажання..

На моїх вустах..

Тебе..

Ти знаєш..

Кохання..

Щастя..

Все, нажаль, у снах..

Дарунок…

То не він…

То вона сказала..

Що любить його до нестями..

Що пестить його ночами..

Цілуючи кожну мить…

То не він..

То вона благала…

В дар прийняти її кохання..

Бо в житті любові так мало..

Щоби  разом в небо злетіть..

То не він..

То вона..

Для тебе…

З червоних пелюсток троянди я постіль застелю..

Для тебе..

Залиш хоча б на хвильку свої мандри..

Мій місяць ясний..

Пригорну до себе..

Зігрію..

Найкращими словами..

Обіймами палкими..

Я зумію..

В руках твоїх…

Від щастя неземного я зімлію..

ДМИТРО ВОЙНАЛОВИЧ

ТВОЇ НІЗДРІ ТАКІ СЕКСУАЛЬНІ

Твої ніздрі такі сексуальні:

Як і брови, і очі, й уста,

Сексуальніше них не буває,

Сексуальніших в світі нема.

Твоє тіло – вагома спадковість,

Еталон для усіх поколінь,

Воно робить причинними модниць,

І причина святкових подій.

У долонях, хоча і маленьких,

Пронесеш тисячі тонн тепла,

Твої груди на запах, як в неньки,

Що в дитинстві дають молока.

Вітер ніжно ласкає волосся,

Коли ти по столиці пливеш,

Як же класно – йому це вдалося,

І тепер він в екстазі… Авжеж!

Твої ноги стрункі і в колготах,

Твоїм шмоткам позаздрить Коко,

Твій портрет продавався б на лотах

За мільйони, мільярди у.о!

Твої очі сині – сакральні,

І твій видих – для всесвіту вдох,

Ти божественна, ти сексуальна,

Сексуальніший тільки лиш Бог.

Я б хотів тебе дуже і сильно

Обійняти, лизати, ковтать,

І хотів би від тебе дитину…

Я не в змозі тебе розкохать.

Т.

Як ти дивишся на те, аби спати зі мною,

І прокидатися зі мною зранку,

Безперервно займатися палкою любов’ю:

Вдень, уночі, на світанку.

Не йти на лекції, прогулювати семінари,

Знімати із себе світер,

Навіщо мені Флоренція й Канни,

Коли переді мною твій клітор?

Коли переді мною уста твої солодкі,

Гарячі й безсоромні,

І капронові твої нові колготки

Розриваються в моїх долонях.

Як ти дивишся на те, аби не виходити надвір,

Принаймні, найближчу годину?

Думаєш, може, що я хтивий звір,

А насправді, я просто людина.

Бачу, ти не проти пропозицій моїх,

Ба, більше, хочеш сама,

Кохатися ж бо, це ніякий не гріх,

Кохання – це Іісус, це Джа!

То як ти дивишся на те, аби спати зі мною,

І зустрічати зі мною світанки,

Годувати одне одного палкою любов’ю,

Як ти дивишся на це, Тетянко?

 /

НА «ТИ»

Доторкнися до мене устами,

У обіймах своїх задуши,

Щоб ще трохи ми ближчими стали,

Переходячи плавно на «ти».

Завари на плиті турку кави,

Обірви телефонні шнури,

Щоб у ліжку в екстазі лежали,

Переходячи тихо на «ти».

Намалюй мій портрет олівцями

І під фото своїм причепи,

Цей перформанс, крутий до нестями,

Нас з тобою наблизить до «ти».

Напиши бездоганних романів,

У ромашковім полі втони,

Помани моє еґо до ванни,

Де ми гучно зіллємось у «ти».

Погаси у квартирі світильник,

Хай горить канделябр нічний,

Нам не стане в заваді будильник,

Коли зранку ми будем на «ти».

Набери мене в шприц, всунь у себе,

Да тримай у собі навіки,

Нам в союзниках боги і небо,

Вони теж хочуть з нами на «ти».

Обізви мене будь-яким словом,

Сама ж далі продовжуй цвісти,

І у світі все буде чудово,

Бо «чудово» – синонім до «ти».

/

ЮЛІЯ ШЕШУРЯК

РАНОК
тремтіла жадала боролась ногами руками
стискалися м”язи навколо твого такого
поволі вмирала і всує згадала бога
а ти не здавався, ти – ніжність, затвердла в камінь
а ти мене вранці, а ти в мене світлим ранком
і раки свистіли на горах, шпаки у липах
долоні мов медом намащені м”яко липли
надворі англійською хрипло волали панки
з колонок російською тихо співав про вічне
муслім магомаєв – чотири десятки треків
і сходило сонце в тобі, виливало спеку
і кіт у вікні навпроти наш гріх засвідчив
/
МИ МАЙЖЕ,,,
мов водорості, ми в воду вросли,
ми майже вода, ми можем усе.
ти теплу свою на мене розлив,
це схоже на сон, це схоже на секс.
ці дні на Дністрі, дельфінні дива,
дорога і дім, вітри і мости.
ростуть у воді вужі і трава,
ми майже ріка, ми майже на “ти”.
ще трохи, і я відчула б тебе,
але Н2О штовхнула вперед.
між нами вода, і хто ми тепер?
русалки мовчать, шумить очерет.
/
МАРТА
Ти – моя кішка. Ти чорна така.
Березень ніжний, як шкіра.
Березень кольору молока.
Це березневі ігри.
Тіло до тіла. Давно на устах
В нас перший сніг розтанув.
Березень мокрий сховався у снах.
Березень чорним стане.
Ти – моя кішка, пантера чи рись.
Кігті твої затуплені.
Пальці гарячі в обіймах сплелись –
Опіки першого ступеню.
//
ЧАКЛУЮ
чаклую… ти пахнеш мені молоком і маком
чаклую… укотре повторюю – тільки ти
і поки за вікнами бреше у ніч собака
сплітаються ноги і труться немов коти
чаклую… танцюєм удвох небезпечне танго
ти хочеш ти будеш у пальцях моїх рости
коли за вікном заридає безкрилий ангел
у тихі озера потягнуть тебе чорти

/
ЗИМОВЕ
нижня білизна, ніжність білим по білому.
ми просто люди, і в ніцше уже не віримо.
ніч заколише нас непрямими ефірами.
ніжність між нами невідворотно нижчає.
магіям чорним нашу білу не знищити.
маєш ребро, сотвори сьогодні мене ще ти.
небо все нижче, небо неначе падає.
отже, коли я поряд з тобою спатиму,
пігмаліоне, виліпи з мене статую.
стану гріхом очей твоїх світло-горіхових,
буде синхронним кожен приглушений видих-вдих,
тихо, мовчи, відтепер ця історія не для них.
першим заснеш, і я вимкну tv і радіо.
більше нічого не можеш мені порадити.
ліжко на двох – це достатня причина радості.
снігом і снами заметені, та без жалю тепер.
бачиш, ми поряд навіть у цьому лютому.
ніжна білизна, зими білизна… люблю тебе…
/
***
і думати лячно – які ж ми малі…
побудь мені знову найпершим
кохай мене сильно, до стертих колін,
співай мені верше мій верше
у сірому світі, у цій метушні
живемо, неначе у диві
і плакати легко – які ж ми дурні,
точніше – які ж ми щасливі!

МАКСИМ ЛАРЧЕНКО

 

Ти своїми дитячими руцями
Моїх ребер торкаєшся, гладиш,
Як кораблики пальці твої поміж хвилями
Переконливо море моє підкоряють
Не кажи ані слова, вдихаю волосся,
Маяк — це пристанище, там поселились
Усі твої матроси з жінками і козами,
Я закрию всі вікна, ліхтаря розіб’ю
Твоїми ж губами.
Між нами є космос
А в мене в корінні
Лілова в’язниця твоїх кораблів.

 /

*****

Я п’ю, і продовжую пити, і знову п’ю
Мовчки дивлюся, як розквітає мій зухвалий тюльпан
Нюхаю як він тхне, як гнійна падлюка близь моря
Зморена безвідповідальним піклуванням
Я п’ю і дивлюся на сонце і бачу зірку
І заздрю тим, хто бачить Сонце і тим хто не п’є
Діти кричать під вікном у мій полудень
Зовсім як мертві у Данте
Я п’ю і, не повірите, не можу себе зупинити
Бо колір у пляшки під вечір приємніший кольору шкіри жіночої шкіри
Ні все-таки шкіра на стегнах у жінки гарніша
Тому я так часто злягаюся п’яний.

 /

****

Час, коли
Коні сплять
І свині лежачи на боці
Бачать сни, в яких вони коні
Час, коли найбрудніша
Й повна пахоті душа
Оголює плечі
Шархаючи по ним кофтиною
Повільно
Коли запахи
Мов затиснуті міцними зубами
Різкі
Хочеться роздагяти її у лісі
В найстрашнішому, повному темені
І дихати хвоєю, пальцями ніг ламати шапки грибів
Лаяти господа, як лаєш дітей, навіть гірше
Напіврозщулені очі твої
За кожним деревом місяцем лупають
І немає вікон ні запалених ні порожніх
І порожнеча набуває змісту, коли торкаєшся вузликами пальців
Вологої землі
Хотілося б тут народитися
Від розтулених ніг Тоторо
Й вирости
Повним ніжності
Білосніжкою в короткій спідниці
Душити себе торкаючись яблука під цими соснами
Й плювати на зорі
Зробити ляльку й назвати твоїм іменем
Цілувати й спати під листям разом
Коли з моїх вуст вилетить тисяча пташок
Лялька твоя ловитиме їх долонями
Не знатиме
Руссо й Архімеда
В час коли бачать сни
Кінофільми й покійні субмарини
На дні соснових лісів
Я хочу торкатися твоєї лікарняно-білої шкіри
Й робити ведмедів й оленів й світлячків
Своїм доторком
І ця наша міфологія
Ніколи не скінчиться
А якщо й скінчиться
То нас тут давно вже не буде

 /

******

Босими ногами у лісі танцюєш
Лоскітно
Світлотінь дерев похмура
Нагадує радянські мультфільми про відьом.
Ти гола, дитина, малюєш
Волоссям
Кола між гіллям і сміхом
Зводиш мене й тварин місцевих з розуму.
Своїм обличчям ти нагадуєш місто
Аристократка
З балканським еротизмом
І великою любов’ю до міцного алкоголю.
Земля із травою і грибами крізь себе
Вигинає спину
Під твоїми ногами, так схожа
На тебе ж саму у своєму ліжку у мОїх руках.
Хочеться землю в траву цілувати
З язиком
За те, що тебе носить, свята, і на небо,
Ніяких зв’язків із тобою не маюче, очей не зводить.
Хочеться із тобою танцювати
Босоніж
Щоб радянські похмурі дерева
Співали пісень про померлі любові і нас обіймали
Гуртом.
Дай мені час зняти білизну
Й волосся
Закудлати в бджолині житла
І обіцяю кохати тебе так як істоти не здатні.

 

 

 

Голосуйте, якщо вам сподобалися вірші! Або чекайте чергову порцію еротичних поезій від інших учасників Кастингу!

До наступної середи! 

.

Щиро Ваш

«Друг Читача»

ПРОГОЛОСУВАТИ ЗА ЕРОТИЧНИХ ПОЕТІВ!

Читайте також перший, другий, третій, четвертий випуски з еротичними віршами учасників Кастингу!