Владімір Грігорьєв: “Кількість продукції, що випускається друкарнями, з появою електронних книг не змінилася. Весь папір сьогодні йде на маркетинг, рекламу та інше.”

Разом з Міжнародним московським книжковим ярмарком проходила виставка “Кнігабайт”. Як електронна книга змінює нашу свідомість, розповів заступник керівника Федерального агентства з друку і масових комунікацій Росії Володимир Григор’єв.

Міжнародний московський книжковий ярмарок давно вже не обмежується тільки традиційними книгами. “Кнігабайт” – масштабний проект, присвячений технологіям, змісту та світовим трендам у електронному книговиданні.  Ринок електронних книг – один з найдинамічніших в Росії: які його перспективи?

– Насправді можу стверджувати, що в найближчі 10 років реальної загрози індустрії паперових книг немає. Звичайна книга була і буде цінністю для тих, хто любить колекціонувати, хто любить дістати книгу з полиці, погортати її, відчути запах … Я сам є таким читачем. Електронним рідером користуюся тільки за потреби – в польотах, у відрядженнях. При всій удаваній тотальності електронних книг реальні цифри продажів у провідних країнах говорять про те, що онлайновий книжковий бізнес тільки на початку шляху. Для прикладу: обсяг ринку електронних видань в США становить сьогодні трохи менше 200 млн доларів. При цьому обсяг ринку паперової книги – близько 25 млрд. Не можна не відзначити: зростання продажів електронних книг тільки в цьому році – 200 відсотків. Це неймовірний, звичайно, темп зростання.

– Певно, головним супротивником електронної книги є виробники паперової продукції, які бачать у новому форматі свого могильника. Адже електронні книги залишать без роботи багато людей.

– Це поширена помилка. Насправді розвиток ринку електронних книг ніяк не торкнеться традиційних виробництв, тому що в більшості випадків вони можуть бути відтворені на віртуальному рівні. У цьому сенсі ринок електронних книг унікальний: він нікому не є конкурентом, нікого не хоче перемогти або вигнати. Ті ж книжкові графіки, допустимо, будуть оформляти електронні книги, які будуть коштувати трохи дорожче, але зате будуть ілюстрованими. А з друкарнями взагалі цікаво. Як показали численні опитування, кількість продукції, що випускається друкарнями, з появою електронних книг не змінилася. Весь той папір, який раніше ішов на виробництво книг, сьогодні йде на маркетинг, рекламу та інше. І зовсім уже показовий факт: у травні цього року одна велика німецька друкарня закупила 14 ультрасучасних машин високої продуктивності для друку. Вони дуже дорогі, майже як невеликий літак. Для порівняння: в Росії таких машин всього чотири. Це все говорить про те, що папір ніхто ховати не збирається.

Чи можна штучно прискорити перехід ринку з паперовою на електронну книгу?

– За наявності політичної волі це легко зробити. Але ж головне наше завдання – не в тому, щоб усіх змусити читати в електронному вигляді, а в тому, щоб взагалі привчити людей читати. Ми хочемо не втратити людину-читача. У цьому сенсі байдуже, які книжки – паперові чи електронні – буде читати дитина. Людина повинна вміти читати і сприймати текст незалежно від його носія. Слово і текст – найважливіші складові розумового процесу: без них неможливо влаштувати нормальну державу. З цієї ж причини держава зацікавлена і в наявності письменників: література акумулює досвід країни, її культуру та історію. Якщо нешанобливо ставитися до мови, послабити її вплив – зникне самоцінність держави, його внутрішній зміст, унікальність, дух країни. Зберегти цю спадщину і розвивати її дуже важливо, тому й висока література, і філологія, і філософія, і переклади дуже важливі.

Іншими словами, я хочу сказати, що техніка і формати – речі все-таки вторинні. Свого часу була ілюзія, що інтернет відкриє дорогу невідомим талантам, яких ніхто не хоче друкувати. Ми сьогодні спостерігаємо глобальний експеримент: масовий читач перетворюється на масового письменника. І нехай, звичайно, кожен себе спробує, тим більше що зупинити цей процес неможливо. Але ж і новий Чехов або Гоголь не з’явився. Поки що непомітно, принаймні.

Але електронна книга і інтернет вже здійснили революцію в освіті: всі спеціалізовані книги давно вже знайти можна тільки в інтернеті.

– Так, причому так у всьому світі. Наприклад, перебуваючи в Гарвардському університеті, ви сьогодні спокійно маєте доступ до всіх бібліотечних ресурсів країни. Ви платите за вашу освіту, і вам не потрібно купувати підручники – доступ до всіх підручників вже включено до вашої оплати за курс. У принципі, наші університети підуть тим самим шляхом. Припустимо, поява в провінції електронних бібліотек – це питання року, ну двох-трьох. Але колись потрібно вирішити ще одну глобальну проблему.

Яку?

– Повсюдному поширенню електронної книги заважають невирішені питання із захистом авторських прав і в цілому відсутність правового поля в інтернеті. У свою чергу, закони, написані до епохи інтернету, потребують уточнення. У Росії діє четверта частина Цивільного кодексу, згідно з якою будь-яке копіювання твору є кримінальним злочином. При цьому за державні гроші будь-який університет сьогодні копіює необхідні йому книги, викладає їх на інтернет-ресурсах, починає продавати … Оскільки законодавство орієнтувалося на традиційний книжковий ринок, виявилися не висвітлені питання використання прав для електронних книг. Електронні книги для нашої культури – це і вихід, і виклик.

Є також ще одна проблема: домовитися всім учасникам ринку, в якому форматі випускати електронні книги. У зв’язку з випуском вітчизняних букрідеров, вже нового покоління, і насиченням ними ринку ця проблема актуальна. На сайтах просунутих агрегаторів електронних текстів ви можете скачати книги в 15-20 форматах. Непросунуті можуть запропонувати два-три формати. Але це питання технічні, їх можна вирішити. А от для того, щоб підтримати авторське право в інтернеті, потрібна продумана державна система: не вирішивши питання з оплатою за працю авторів, безглуздо робити щось далі.

Виходить, електронна книга вимагатиме перегляду авторських прав?

– Два роки тому нам вдалося доповнити четверту частину Цивільного кодексу, але вона не ідеальна і сьогодні. В даний час кілька груп цивілісти працюють над доповненнями та змінами до чинного Цивільного кодексу. Але тут потрібно ще й розробити механізми, відповідні новому законодавству. Припустимо, на ринку почали з’являтися легальні продавці електронних книг, але вони сьогодні страждають від дикої конкуренції з піратами. Здавалося б, треба просто знищити піратів, тому що інакше не розвинеться ринок. Але піратськими ресурсами так чи інакше користуються сьогодні все. І перемога над піратством обернеться гуманітарною катастрофою для всіх тих, хто, наприклад, читав у Мережі. Міжнародне співтовариство нас дуже сварило у зв’язку з проблемою музичного піратства: це була одна з причин, за якими нас не брали в міжнародні торгові організації і т.д. Говорили, що, мовляв, у нас немає політичної волі для рішучої боротьби з піратством. Але ось подивіться: в результаті цієї боротьби музика пішла в інтернет, а легальний ринок дисків впав на 50-70 відсотків. Його сьогодні, по суті, не існує. Приблизно така ж тенденція в кіно. Нішу розповсюдження електронних книг сьогодні також займають пірати. Тобто дилема: або зберегти ринок, нехай і напівпіратські, або жорстоко зачистити його від піратів, втративши до половини споживачів.

Єдиним поки реальним вирішенням проблеми з піратством є здатність держави створити систему керування правами. Тобто просто вирішити, хто з учасників ринку буде платити автору? І на якій стадії? Підходів тут маса: можна закладати у вартість комп’ютера або букрідера відсоток, який піде на оплату авторських відрахувань. Або подібно телеканалам і радіостанціям платити відсоток від рекламних доходів, який потім перерозподіляється між авторами. Словом, головна мета – створити систему, при якій би автор не страждав. Одним словом, прибрати з ланцюжка розповсюдження книг витрати на папір, поліграфію, логістику, складування і все інше …

… І заощаджені гроші передати автору?

– Навіть передавати нічого не треба: авторські гонорари, знову ж таки, будуть закладені у вартість електронної книги. Покупець цього майже не відчує: адже електронна книга обходиться споживачеві майже в два-два з половиною рази дешевше, ніж звичайна. Все питання лише в тому, як привчити інтернет-користувачів платити за електронну книгу – точно так само, як вони привчені платити за паперову. “Платіть менше, але платіть” – ось чого потрібно домогтися від користувачів. Весь світ сьогодні намагається знайти такі правила гри, щоб заробляли всі: автор, видавець, агрегатор і сам споживач, який економить при купівлі електронної книги.

Чи зникнуть з цього ланцюжка традиційні бібліотеки?

– Взагалі і бібліотеки, і кнігопроводні мережі всі ці роки в нашій країні були недорозвиненими, тобто кульгала система розповсюдження і доставки книг. У цьому сенсі розвиток електронної книги – це порятунок і для бібліотечної справи. Але ж потрібно ще змусити в таку бібліотеку прийти сучасного тінейджера. Природно, на зміну старим, радянського зразка бібліотекам повинні прийти мультимедійні центри. Вони повинні стати місцем, де людина могла б отримати прямий і безкоштовний доступ до всіх електронних бібліотек в Росії. В ідеалі ми хочемо, щоб у будь-якій сільській бібліотеці був доступ до всього масиву книжок, так само, як сьогодні є доступ до усіх ЗМІ

Розмовляв Міхаіл Сєрафімов. Огоньок