Отець Рафаїл Турконяк: “Коли б знав, що мені знадобиться тридцять років для перекладу Острозької Біблії, то ніколи за це б не брався”

Минулого року вперше за історію існування Шевченківської премії її лауреатом став священик. Греко-католицький монах-студит зі Львова, отець Рафаїл Турконяк отримав цю престижну нагороду за тридцятирічну роботу – переклад Острозької Біблії з церковнослов’янської на сучасну українську мову. Як вважає Рафаїл Турконяк, цей новий, четвертий переклад Святого Письма українською мовою можна назвати новим етапом в історії українських перекладів Біблії. Вперше у нас є український Старий Завіт, перекладений не з єврейської мови, а з грецького тексту. Це не літературний переклад, а дослівний. Основним для перекладача було якомога точніше передати оригінальний церковнослов’янський текст Острозької Біблії, що складається з 76 книг. Такого повного списку немає жоден інший переклад.

– Отче Рафаїле, розкажіть читачам нашої газети трохи про себе: яким було ваше дитинство, юність, чому стали священиком, чим займалися до того, як взялися за переклад Острозької Біблії…
– Я народився у Великобританії, в місті Манчестер. Навчався в англійській школі, а по суботах вивчав українську мову в українській школі. Не вважаю, що моє дитинство було якесь надзвичайне: вчився та займався різними забавами, особливо футболом, як і всі мої англійські чи українські товариші-ровесники. В одинадцять років поїхав на навчання до Української папської малої семінарії в Римі, яку закінчив у 1966 році, одержавши атестат зрілості. Тоді вступив до Університету Пропаґанде Фіде в Римі, де вивчав філософію та богослів’я. У 1968 році вчився в Ірландії в Університеті св. Патрикія, відтак вступив до Монастиря отців Студитів у Кастелґандолфо біля Риму і продовжив свої студії в Пропаґанде Фіде, які завершив докторатом. Так би сказати, за «фахом» я літургіст, тобто займався вивченням літургії, особливо її розвитку в українських церквах.

 

 

– А як у вас виникла ідея перекладу Острозької Біблії?
– За переклад Острозької Біблії я ніколи сам не брався. Патріарх Йосиф Сліпий, знаючи, що я володію дравніми мовами, поручив мені перекласти Біблію з церковнослов’янської на українську. До цього часу всі переклади Старого Завіту Біблії українською були зроблені з єврейської мови, а для літургічних потреб нашої церкви потрібно було мати Біблію, яка була би перекладом грецького, а не єврейського тексту. Спершу я почав перекладати Єлисаветівский текст, а відтак сказав собі: навіщо маю послуговуватися російським текстом, коли в нас є Острозька Біблія? Так почалося моє знайомство з Острозькою Біблією та пошук за джерелами.

 

 

– Чи не було у Вас вагань перед початком роботи, адже це дуже відповідальна справа?
– Не сказав би, що я легко погодився працювати з біблійними текстами, особливо тому, що не мав для цього належного вишколу. Але оскільки Блаженнійший Патріарх Йосиф на цьому наполягав, то я вже був змушений за це діло взятися.

 

 

–  Як знаходили кошти на фінансування цього проекту?
– Кошти я знаходив самостійно, бо обслуговував наші осередки в Європі та Америці, з того жив та все фінансував.

 

– Що було найскладніше при перекладі?
– Найскладнішим було знайти оригінальні грецькі та латинські тексти, якими користувалися острозькі вчені при перекладі Біблії. Всі переклади на народні мови того часу базуються виключно на одному тексті. У випадку Острозької Біблії вжито багато різних грецьких, старослов’янських, латинських та інших текстів. Щоб приступити до перекладу, слід було знайти оригінальні тексти. Пошук оригіналів забрав понад двадцять літ, а щойно після віднайдення тих текстів я взявся до перекладу Острозької Біблії, бо без оригіналу не було би можливо вірно передати текст і думку перекладачів.

 

– На вашу думку, наскільки ваш переклад відповідає оригіналу?
– Мій переклад – це вірний переклад саме Острозької Біблії, яка стала основою всіх пізніших церковнослов’янських видань. Я не міняв тексту під впливом найновіших наукових досягнень, а залишив таким, яким його виготовили острозькі вчені.

 

– Робота над перекладом зайняла у вас понад тридцять років. Чи не виникало бажання полишити виснажливу працю?
– Напевно, якщо б я знав, що мені знадобиться тридцять років для цієї праці, то я за неї ніколи й не брався б. Були й часи, коли хотілося все закинути, особливо якщо зустрічався з негативним ставленням до моєї праці. Однак витримав і працю завершив.

 

– Чим відрізняється ваш варіант перекладу Острозької Біблії від попередніх?
– Це перший переклад Старого Завіту, здійснений з грецького, а не єврейського тексту. Також це перший випадок, коли є повний канон Біблії. До цього часу ми мали лише єврейський (Куліш і Огієнко) та латинський канони (Хоменко). Канон – це перелік усіх книг, які входять до Святого Письма.

 

– Скажіть, а в чому взагалі полягає завдання перекладача?
– Завдання перекладача біблійних текстів у тому, щоб подати якнайточніший переклад тексту мовою, зрозумілою для сьогоднішнього читача. Здебільшого це значить перекладати слово у слово, але є часті випадки, коли дослівно перекласти неможливо, бо такий переклад спотворить значення тексту, тоді важливішим є передати правильне розуміння тексту, радше ніж передати кожне слово в тексті.

 

– Що відчуваєте зараз, по закінченні перекладу? Чи задоволені результатами? Чи була варта робота затраченого часу і зусиль?
– Без сумніву, є задоволення від того, що я виконав дане мені Блаженнішим Йосифом завдання. При цьому я багато чого навчився нового і з подивом ставлюся до праці наших учених шістнадцятого століття.

 

– Як до вашого перекладу ставиться Церква?
– Офіційної позиції немає, більшість Церков ставляться прихильно. Але є і такі, які вважають, що не слід було її перекладати.

 

– Як думаєте, чи знайде ваш переклад Острозької Біблії свого адресата? Чи знайде гідних поціновувачів?
– Не маю сумніву, що Острозька Біблія вже знайшла свого адресата та шанувальників. На неї є дуже великий попит по всій Україні, а найбільше вона розходиться на східних теренах.

 

– Чим ви займаєтеся зараз? Маєте якісь творчі плани на майбутнє чи, можливо, хочеться зробити перерву?
– Тепер готую словники та конкордацію до Острозької Біблії, а також порівняльне видання Острозької Біблії та Єлисаветівського тексту, оскільки останній є текстом Острозької Біблії, в якому мову зросійщено, а текст виправлено.

Спілкувалася Мирослава Крат