Що планують літератори на 2012 рік?

ХОДІННЯ В НАРОД

В кінці року заведено підбивати підсумки і складати плани на наступний. Ми запропонували прозаїкам, поетам та художникам поділитись своїми – творчими і не тільки – планами на славнозвісний 2012 рік. Хтось хоче доглядати за деревами, хтось зробити ревізію друзів на Фейсбуці, хтось пограти у футбол… Комусь в наступному році потрібен відпочинок, комусь – завоювання галактики. Один планує перше півріччя, а інший замахнувся вже й на 2013-й…


Любко Дереш:

Про 2012-й рік можу сказати наступне. Бункер будувати вже пізно, продукти закуповувати – дорого, залишається покладатися на милість Божу. Тому плани скромні. Видати збірку оповідань, присвячених людям у ситуації вибору. Причаститися до українського кінематографа – в якості сценариста, сподіваюсь.
Знайти толкового літературного агента. Провести читання в канадській діаспорі. Відвезти друга в Індію. Годувати тварин, зустрічатися з читачами, доглядати за деревами, ігнорувати курси валют. Отаке.

 

Ірен Роздобудько:

У 2012-му я чекаю на вихід двох книжок: роману «Якби» і повісті для підлітків «Арсен». І шалено писатиму новий роман «Той, хто не стріляв». Це головне. Щодо інших планів – мріємо з’їздити в Ізраїль, Штати, у Бельгію і Болгарію. Особистий план: нарешті почати водити авто вулицями Києва.

 

Максим Кідрук:

Про задумки на наступний рік говорити рано. Щоб щось планувати, спершу мушу вернутися живим і не покоцаним з Анголи та Намібії. Це і є програма мінімум на 2012: повернутися з Африки – цілим, а не по частинах. Тільки після цього можна братися до подальших планів.

Насамперед планую дописати техно-трилер. Чернетка вже закінчена, та роботи ще чимало.

Відразу потому почну наступну книгу з мандрівної серії. Називатиметься «На Зеландію!». Описуватиме революцію в Каїрі, арешт у Дамаску та акцію «На Зеландію!», яку на початку 2011 замутили разом із Притулою.

Хочу поїхати на Тонгу в Океанії, пожити місяць-два з місцевими дикунами. Подивлюсь, чи сильно вони відрізняються від нас.

Буде ще продовження «Навіжених» – «Бразиліада», – але це вже, мабуть, на 2013…

 

Максим Паленко:

Примусово вдягнути всіх рагулів в одяг веселих кольорів, перефарбувати на всіх глобусах світовий океан у жовтий колір, викинути в Космос усі пластикові пляшки і припинити їх використання на планеті Земля. Заборонити плюватися і смаркатися на вулицях під страхом ув’язнення. Відкрити в усіх палацах піонерів гурток по «художественному прожиганію жизні». Закінчити ремонт. Все.

 

Ірена Карпа:

Повернутися в Україну, дати концерти там, де не встигли, побачити очі тих, хто читав мою останню книженцію, поїхати до Берліну та до Марокко, бо несподівано завелися нові друзі, сходити з дітьми в гори і використати подарунок коханого чоловіка на День народження – двійко льодорубів і «кішки» піднятися на семитисячник у Гімалаях…

Ну і по ходу працювати, як із гуртом QARPA, так і соло-літературно…

І взяти — ха-ха — активну участь у революції, що неодмінно відбудеться в любій Україні, змінивши все у своїй основі.

 

Сергій Жадан:

Планую видати нову книгу віршів і працювати над новим романом. Поїхати до Німеччини, Польщі та Італії. Пограти у футбол із літературною збірною України.

 

Брати Капранови:

Наступного року ми плануємо змінити владу в країні, зменшити ентропію у всесвіті, оновити частину друзів на Фейсбуці, переосмислити історію України до зрозумілого нормальним людям рівня, віддати борги вітрилам за змарнований сезон 2010-го, уникнути футбольного Євро, створити книжковий інформаційний простір, а також кохати та бути коханими. Це – програма мінімум:)

 

Лариса Денисенко:

У грудні 2011 року я нарешті закінчила текст під назвою «Моє життя: від померлого до загиблого діда». Писався він важко і довго, то ж сподіваюся запустити його у люди у 2012 році. Втім, яке видавництво і коли видасть текст я не знаю, тому не виключаю того, що роман з’явиться спочатку в електронному вигляді.

Зараз вже почав писатися новий текст, певне, це буде родинна драма з елементами комедії. Продовжую писати і книжку для дітей про загадкового Иї та його друзів. А ще в наступному році спробую себе в ролі автора і головного редактора двох журналів з прав людини для малечі – «Правобукварик» та для підлітків «Абетка Права», що виходитимуть як додатки до ветерана правничої журнальної сцени «Права України». Сподіваюся, нашій команді вдасться те, що заплановано.

А в березні можна тим, хто схвально ставиться до жіночних текстів у глянцах, сміливо купувати «Женский журнал» і прочитати сентиментальну та іронічну історію «Березневі Лілії».

 

Андрій Курков:

Видати збірку есеїв про Україну і видати її не тільки в Україні, бо після давньої гарної збірки Миколи Рябчука давно вже нічого про Україну не виходило. Окрім цього, десь на початку року вийде моя нова книжка для найменших читачів «Чому їжачка ніхто не гладить» з чудовими ілюстраціями Тетяни Горюшиної. Спробую відновити конкурс короткого роману «Євроформат» (якщо знайду гроші).

Звичайно, 2012 рік вже розписаний з точки зору авторських зустрічей за кордоном. Навесні буде тур з виступами по США, а потім перша в моєму житті серія виступів у Китаї. Заплановано також 6 поїздок до Франції на презентації «Садівника з Очакова», що виходить 5 січня французською. У лютому відбудеться головна подія наступного року – вийде одразу українською і російською мій новий роман «Львівська гастроль Джімі Хендрікса».

 

Артем Полежака:

Спровокувати в Україні масові акції громадянського розпиздяйства, очолити їх і в результаті хитрих маніпуляцій захопити владу, після чого об’явити війну всьому Євросоюзу і одразу ж здатись – таким чином ми миттєво потрапляємо в ЄС! Після цього захопити всю владу вже в ЄС (досвід в нас уже буде) і спрямувати всі кошти на побудову міжгалактичного військового флоту для підкорення хоча б найближчих галактик. Але це так – план на найближчі півроку, а далі ще не придумав, що робити…

 

Тарас Федюк:

Оскільки 2012-й рік високосний, одружуватись і купувати нерухомість не рекомендують, то цього робити я не планую. Збираюсь відродити журнал «Сучасність», надіюсь з другого півріччя його вже можна буде передплачувати.

Зараз працюю над тим, щоб в наступному році вийшло ще чотири поетичні збірки в серії «Зона Овідія». В червні-липні треба вибратись рибку половити, хочеться в селі відпочити, де поменше людей, ближче до землі, спокійно, пташки співають…

 

Келя Ликеренко:

Келя Ликеренко 2012-го так бага-а-а-а-ато всього планує, що навіть не уявляє, як із тим усім новий рік справиться:)
Поженити брата, друга і ще друга друга – словом, купити собі три красиві сукні на три весілля, може, й собі, по ходу, весільну!)
Полетіти в Індонезію, США, Венецію і  у мою улюблену Прагу. Закінчити навчання  «журналістика цифрового майбутнього» і знайти свою нову й цікаву нішу в українських медіа.
Видати свою книжку – дуже красиву ззовні і всередині збірку еротичних поезій:)
Сісти на шпагат! Навчитися скакати галопом, не тримаючись за повід! Красиво стрибати з бугрів на лижах, танцювати сальсу і плавати красиво, як Яна Клочкова:)
Я планую весь рік усе робити з усмішкою, з любов’ю і якнайкраще!

 

Редакція «Друга Читача» планує перечитати силу-силенну книжок, відвідати книжкові виставки,  видати кілька спецвипусків газети, опублікувати інтерв’ю з Легендою, живим класиком дитячої літератури, вибратись нарешті у відпустку, повернутись звідти з купою ідей, творити для вас і разом з вами! І ще багато-багато чого…

А що плануєте ви?

Розпитувала Анна Богородіченко