Криза російських книжкових мереж

В Україну прийшли російські книжкові мережі – після об’єднання “Читай-города” та КС це вже очевидна істина. Тому, вважаємо, українцям буде цікаво познайомитися з тенденціями і проблемами російської книжкової торгівлі – адже це певною мірою дозволить зрозуміти, куди йде і наш ринок.

.

Як сьогодні влаштована «книжкова Мекка»? Ось супермаркет зі стелажами-багатоповерхівками: тут вам роман кримінальний, тут любовний, тут мерчандайзинг, франчайзинг та інша популярна магія.

А під боком у цього акуратного розвалу, у кривому провулку – затишна книжкова крамничка з підсліпуватим віконцем. Вона нагадує і забутий богом «Букініст», і підпільну більшовицьку друкарню. Кілька років тому здавалося: цей вічний симбіоз центрального книжкового супермаркету та інтелектуального підвальчика готовий зникнути під тиском новітніх книготорговельних мереж. Але з кризою надія на новий підхід із грамотно вибудуваною споживчою політикою стала танути. Обсяг продажів впав на 30 % у провінції і на 10 % у столиці. Не дивно, що мрія про вселенську оптимізацію не здійснилася.

Начебто власникам мереж є від чого впасти у зневіру. Адже поки майбутнє було райдужним і ритейл бурхливо розвивався, у ці самі мережі вкачувати нечувані кошти. Тільки чи передбачалося ці гроші повернути, – велике питання. Аж надто книгарі перестаралися з інвестиціями, ніби заздалегідь вирішили: після нас хоч потоп.

Потоп трапився. Мережа «Букбери» оголосила себе банкрутом, кілька магазинів «Республіка» і «Бібліосфера» закрилися, «Буква» дихає на ладан. Дивного в цьому мало. Адже товарна політика мереж з самого початку виглядала досить специфічною. Взяти, наприклад, мастодонтів. «Москва», «Московський будинок книги», «Бібліо-Глобус» прагнуть осягнути неосяжне і виставити на полиці все, що завгодно. Від посібників із розведення кактусів до Федора нашого Михайловича. Стратегія зрозуміла: «всі шляхи ведуть до нас». Маленькі крамнички, навпаки, торгують ексклюзивом і раритетами, залучаючи міноритаріїв. Теж логічно. Причому дві орбіти попиту, велика і мала, не перетинаються. Ходок у супермаркет і завсідник підвальної лавки живуть, як у паралельних світах. А що ж мережевики? Ті ставлять на перше місце не широту вибору і не його, вибору, ексклюзивність, а помітний логотип, розслаблену атмосферу торгового залу і надію на те, що безтурботний покупець по дорозі до коханої чи у фітнес-клуб обов’язково купить у них нового Пєлєвіна і – так, про всяк випадок – пару історичних романів. Ясно одне: робити касу на таких продажах ніхто і не збирався. І дійсно: майже всі мережеві проекти харчувалися дотаціями. «Буква» отримувала «транші» від «АСТ», «Бібліосфера» користувалася щедрістю власників «ИНФРА» та ріелторськими грошима. А під час кризи ця обставина нерідко перетворює улюблене чадо в небажану дитину. Нарешті грім грянув, ланцюжок став рватися. І ось результат: мережі звалилися. Зате великі і консервативні супермаркети в підгодованих місцях на Мясницькій, Тверськії та колишньому Калінінському удар витримали. Та ж «Москва» вже у2009-му повністю відновила колишній рівень продажів і зараз, згідно з думкою експертів, тримає 15 % книжкового ринку столиці. Хоча директор із брендингу та реклами видавництва «Ексмо» Владімір Чічірін стверджує: «Думка, що книжковий роздріб оговтався від кризи, дуже суперечлива. А з урахуванням тих законодавчих поправок до Цивільного кодексу РФ, які зараз прямують у Думу, роки за три така професія, як письменник, взагалі може перестати існувати».

За відгуками ряду видавців, найбільш неефективним ланкою книжкового ринку під час кризи виявилися оптовики. Саме вони диктували правила гри. Головним критерієм придатності літературного продукту стала навіть не його потенційна прибутковість, а якнайшвидша ліквідність. Хвіст почав вертіти собакою. Директор видавництва «Час» Борис Пастернак впевнений: «Скрізь, де ми спілкуємося з продавцем безпосередньо, продажі не скорочуються. Буквально ні на рубль. А подекуди навіть зростають. Але як тільки між нами з’являється посередник, оптова ланка, надходження грошей різко скорочується».

Перше, що потрібно від гравця книжкового ринку в майбутньому, – побороти спокусу «оптимізувати» торгівлю і продати 20-30 топових авторів якомога швидше, не думаючи про інших. Сиквели, приквели та інші «франшизи», звичайно, не зникнуть – скоріше навпаки, розмножаться. Але робити ставку тільки на них безглуздо. Хоча б тому, що покупцеві нічого не буде коштувати замовити все це добро на відповідному сайті.

Друге, і чи не найголовніше: як привабити публіку? Адже вихід у світ чергової порції пригод дівчини-хакера – ще не привід вилазити з теплої вітальні, заводити авто і пускатися в дорогу крізь сніжне марево. Марія Ненахова, представник торгового дому книги «Москва», стверджує, що книжкові магазини будуть змінюватися перш за все в частині свого вмісту: «Вже сьогодні відбувається пошук нових форм і форматів. У Європі відкриваються книгарні у будівлях церков та вокзалів. У Брюсселі існує книжковий магазин-ресторан Cook & Book. У «Москві» ми відкрили буквально днями новий зал, де можна придбати не тільки прекрасні книги, а й офорти Бориса Діодорова до «Подорожі Нільса з дикими гусьми», «Їжачка в тумані» з олівцевими малюнками Франчески Ярбусовой і багато іншого. Це новий напрям у книжковій торгівлі – розширення асортименту, поповнення його предметами, нерозривно пов’язаними зі змістом книг ». У перспективі під одним широким дахом повинен вміститиcя культурний набір: Books + Media + LifeStyle. Віддалений прообраз таких магазинів вже існує. Це американська мережа Barnes & Noble. Її власник Леонардо Рідж вирішив створювати не просто магазини, але «книжкові центри дозвілля» – заклади з кав’ярнями, дитячими кімнатами, секціями іграшок і великими відділами мультімедіапродукціі.

Проте вже сьогодні покупці скаржаться: знайти потрібне видання в супермаркеті – тяжка праця. Більше 30 % просять підвищити грамотність консультантів. Крім цього повинні бути доступні електронні каталоги. За кожним посадковим місцем, займаним відвідувачем, треба встановити персональну пошукову систему з простою навігацією. Якщо книга паперова, комп’ютер повинен вивести на екран демоіллюстраціі і ключові фрагменти тексту. А потім шуканий фоліант вам піднімуть з торгових запасників. І, зрозуміло, ніяких стелажів! Президент ТОВ Торговий Дім «Бібліо-Глобус» і перший віце-президент НП «Гільдія книжників» Борис Єсенькін дає досить сміливий прогноз по частині інфотехнологій: «Майбутнє книжкових магазинів не стільки в організації майданчика для торгівлі та спілкування письменників, видавців, читачів, скільки в створенні культурно-інформаційних, книжково-медійних віртуальних центрів. Не виключено, що деякі різновиди літератури взагалі перестануть видавати на паперових носіях та широке застосування отримає технологія «друк на вимогу».

Ітоги