ВСТАНЬ, ТАРАСЕ, ПОДИВИСЯ…

Об Національну премію України імені Тараса Шевченка точили зубки чи не всі піраньї пера, яким вона не світить ні найближчим, ні найдальшим часом. Писали й про те, що дається вона по знайомству, і за вказівкою Інституту геронтології, і що вона корумпована, і що Шевченківський комітет навіть не читає тих книжок, за які роздає свої медальки (бо ж як ти вчитаєш Медведя, та ще й після Пашковського?), і про те, що ця премія чи не найкон’юнктурніша у світі (після Нобелівської, яка давно вже стала загальним гумористичним місцем у художніх творах і журналістських дописах і яку серйозно сприймають хіба ті, хто її отримує та вручає)…

І всі думають-гадають: за якими критеріями людям чіпляють на груди позолочену парсуну Тараса Григоровича? За кількість тексту? Та ні: порівняйте хоча б роман «Вічний Іван» В. Міняйла та поетичну збірку «Слуга півонії» М. Воробйова. За нечитабельність? Але ж як тоді в один ряд поставиш М. Матіос і В. Медвідя? Ой, темнять вони там у Шевченківському комітеті, ой, темнять… Навіть елементарної біографічної інформації про лауреатів на своєму Інтернет-сайті не подають. Але якщо добре потрудитися, то біографічні відомості про письменників зібрати все-таки можна. І от що цікаво: виявляється, місце народження й проживання має суттєвий вплив на рішення Шевченківського комітету. Погляньмо хоча б на табличку.

 

Регіон

Лауреати

Загальна кількість

Полтавщина

І. Багряний, І. Білик, А. Головко, О. Гончар, І. Дзеверін, А. Дімаров, О. Дмитренко, В. Дончик, П. Загребельний, В. Захарченко, О. Іваненко, В. Канівець, О. Коломієць, Д. Луценко, А. Мороз, Б. Олійник, Ф. Роговий, брати Тютюнники, О. Ульянов, І. Цюпа, М. Шамота

22

Київщина

С. Білокінь, І. Драч, І. Жиленко, М. Зарудний, О. Засенко, Ю. Ковалів, В. Коломієць, О. Корнійчук, В. Коротич, І. Малишевський, А. Малишко, П. Мовчан, В. Моренець, Д. Стус

14

Вінниччина

Є. Гуцало, В. Забаштанський, В. Земляк, С.Колесник, М. Коцюбинська, П. Перебийніс, М. Стельмах, В. Стус, В. Яворівський

9

Черкащина

М. Воробйов, І. Ле, О. Левада, М. Наєнко, В. Симоненко, М. Слабошпицький, П. Тичина, В. Чорновіл

8

Чернігівщина

В. Агеєва, В. Дрозд, Ю. Збанацький, І. Качуровський, Г. Кочур, В. Мельник, Ю. Мушкетик, А. Погрібний

8

Житомирщина

В. Медвідь, В. Міняйло, Б. Нечерда, Є. Пашковський, М. Попович, В. Шевчук

6

Івано-Франківщина

Я. Гоян, Р. Іваничук, Т. Мельничук, Д. Павличко, С. Пушик, Р. Федорів

6

Хмельниччина

М. Бажан, П. Гірник, К. Гордієнко, В. Маняк, В. Овсійчук, М. Подолян, І. Римарук

7

Кіровоградщина

В. Базилевський, Г. Гусейнов, В. Козаченко, Г. Логвин, Ф. Сарана

5

Львівщина

Віра Вовк, Л. Дмитерко, І. Калинець, О. Лупій, Р. Рахманний

5

Тернопільщина

Р. Андріяшик, І. Гнатюк, Р. Лубківський, С. Сапеляк, Г. Штонь

5

Волинь

Б. Возницький, Є. Сверстюк, В. Слапчук, Є. Шабліовський

4

Дніпропетровщина

Л. Голота, Ю. Івакін, Ю. Мейтус, В. Фащенко

4

Донеччина

І. Дзюба, С. Кримський, М. Рибалко, І. Світличний

4

Закарпаття

Д. Кремінь, О. Мишанич, П. Скунць, І. Чендей

4

Сумщина

Б. Антоненко-Давидович, Д. Білоус, П. Воронько, Л. Коваленко, Л. Новиченко

5

Харківщина

Ю. Барабаш, П. Білецький, П. Панч, Л. Талалай

4

Запоріжжя

Р. Іванченко, Д. Міщенко, М. Нагнибіда

3

Луганщина

В. Голобородько, М. Руденко, В. Сосюра

3

Миколаївщина

Л. Вишеславський, М. Вінграновський, О. Сизоненко

3

Чернівці

І. Вільде, М. Матіос, М. Ткач

3

Одещина

Т. Федюк

1

Рівненщина

М. Жулинський

1

Херсонщина

А. Кичинський

1

Крим

не зафіксовано

0

 

 
Навіть неозброєне око, переглядаючи список письменників-«шевченківців», побачить катастрофічну нестачу (троє й менше) лауреатів із Запоріжжя, Луганщини, Миколаївщини, Рівненщини, Херсонщини та Чернівців, а лауреатів із Криму не побачить узагалі. І це за 47 років існування Шевченківської премії та плідної роботи її комітету.
Натомість безумовними лідерами в постачанні шевченківських лауреатів од літератури є Полтавщина, Київщина та Вінниччина. Чи ж не там у нас найродючіші землі?

Ці дані не дуже розходяться з інформацією, поданою в книжці В. Даниленка «Лісоруб у пустелі: письменник і літературний процес». Так, автор вважає, що «за кількістю та вагою письменників, що народилися на Полтавщині, цей край значно перевершує всі інші регіони нашої держави». На другому місці в нього стоїть Черкащина, а на третьому – Київщина. З шевченківськими лауреатами маємо дещо іншу картину, оскільки пан Даниленко, пишучи про регіони, де в нас найбільші поклади літераторів, охоплює період від Григорія Сковороди й Івана Котляревського, тоді як найповажнішу національну премію було засновано лише в 1961 році.

Звичайно, наведена статистика, як і будь-яка інша, якщо не бреше, то прибріхує. Тобто до таблиці не внесено певної частини лавреатів. Наприклад, В. Герасим’юка, який народився в Караганді, Роберта Конквеста зі США, Є. Кирилюка, народженого у Варшаві, М. Ушакова родом із Ростова, В. Титова, народженого в Липецькій області, М. Тихонова з Петербурга, О. Апанович із с. Мелекес Симбірської губернії… Ну і, звичайно, Ліну Костенко, яка від премії відмовилась. Але головний фокус не в тому, де народився майбутній лауреат, а в тому, де він живе, працює й сягає творчих та кон’юнктурних вершин. Так, переважна більшість шевченківських лауреатів осідала в Києві й саме звідси в лобову штурмувала вершину Парнасу. Як мовив класик, ми всі кияни з різних хуторів. Народжуємось по Мідних Буках, Пакулях і Тютьках, а навчаємось, працюємо й живемо здебільшого там, де вирує богемне життя, – у столиці. І про менше, ніж Шевченківська премія й могила на Байковому, не мріємо. А от чим далі від Києва, тим добитися слави важче. Бо, скажімо, полтавчанин сів собі спокійно на електричку – і за пару годин у столиці. Або з Черкаської області – дві-три години на автобусі чи авто – і ти в центрі богемного життя. Трохи складніше з регіонами, що географічно розміщені далі. І вже зовсім кепсько, скажімо, письменникам Криму, Херсону чи Одещини: їхати довго, та й дорого…

А може, й справді полтавсько-київський ареал має особливу енергетику, що сприяє появі шевченківського лауреата? Чи то безсмертний дух Тараса Григоровича, що народився на Наддніпрянщині, так впливає на письменників? Та як би там не було, про всяк випадок краще бути ближче до столиці. Більше шансів, що вас помітять.

 

Олександр Стусенко