Антирекорди української книжки – назад у 90-ті?

Враження, що Україна взяла курс на минуле сторіччя, не полишають – тут тобі і повернення до старої Конституції, і реінкарнація радянської ідеології, і намагання принизити українську мову та національну культуру.

Книжка, як продукт, що поєднує в собі матерільне виробництво та ідеологію, теж не залишилася осторонь зворотнього курсу.

Так, Книжкова палата звітувала про рекордне падіння накладів українських книжок. Протягом дев’яти місяців 2010 року вітчизняні видавці спромоглися надрукувати лише 24 млн. примірників – на 30% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Отож, якщо рівень активності видавців кардинально не збільшиться, до кінця року буде надруковано лише 35 млн. книжок – антирекорд галузі у ХХІ столітті.

Нагадаємо, що відповідно до звітів Книжкової палати України 2009 року загальний наклад книжок, надрукованих в Україні, склав 48,5 млн. примірників, що відповідає рівню початку 2000-х. А показник у 35 млн. – уже минуле сторіччя. Це менше однієї книжки на душу населення. Такі ганебні результати галузь мала хіба у дев’яності роки, ще до надання пільги з ПДВ.

Які причини цього падіння? Перш за все це абсолютна байдужість влади до книговидавничої галузі. Що там казати, якщо профільна Міжвідомча комісія при віце-прем’єрі з гуманітарних питань не збиралася на засідання з літа 2008-го! З того часу настали економічна та фінансова кризи, девальвація гривні, зміна президента, уряду – а про книговидавничу галузь так і не згадали, залишивши видавців сам на сам зі своїми та чужими проблемами, як-то подорожчання паперу, поліграфічних послуг, енергоносіїв тощо.

Звісно, важко собі уявити, що уряд раптом прийме рішення, які піднімуть видавничу галузь, проте зібрати фахівців та порадитися про те, що можна зробити, – хіба це щось фантастичне?

Невеликі, але вчасно вжиті заходи іноді є ефективнішими за мільйонні вливання.

У результаті підтверджується стара істина – як дбаєш, так і маєш. На тлі процесів згортання книговидання в Україні особливо помітними стають спроби оподаткувати книжку ПДВ, що їх було зафіксовано у першому варіанті першого читання нового Податкового кодексу. Дякувати Богу, уряд прислухався до голосу громадськості й відклав такі свої плани.

Однак байдужість до долі книжки та розгляд її виключно як джерела податків для бюджету рано чи пізно призведе до загибелі галузі – не від податкових новацій, так від економічних негараздів.

Саме такі думки навіює інформація Книжкової палати, як не прикро про це писати.