Теревені липня: письменник як синонім мови

Пора відпусток і протестів. Пора, коли кожне прізвище українського письменника стало синонімом до слова «мова». Однак у липні письменники не тільки протестували під Українським домом та виступали на фестивалях, але й займалися вічною справою – творчістю.
Цього разу наш рейтинг теревенів минулого місяця почнемо з кінця.

 

 

10. Ірена Карпа

 

Письменниця і співачка вже хоч і не на 6-й позиції «Теревень», як це було в червні, але так само активно виступає за українську мову, долучаючи до «мовних» походів молодше покоління – свою доньку.

 

http://www.youtube.com/watch?v=rQlJD31Pjtk

 

Також про Карпу заговорили як про акторку: вона знялася в кліпі на пісню «Твоя порядність» рок-гурту Kozak System (слова Дмитра Лазуткіна). І ще Карпа нещодавно поділилася своїм рецептом для гарної фігури.

 

 

9. Сергій Жадан

 

З 7-ї позиції Жадан опустився на дві «сходинки». Він всіляко підтримував харківських «мовних» протестувальників. У липні хоч і не дуже активно лунали його коментарі в ЗМІ, але він компенсував це колумністикою.

 

8. Грані-Т

 

Несподівано в нашому рейтингу опинилося видавництво. Про «Грані-Т» говорили у зв’язку з передпродажами книжок, які можна купити за зниженою ціною до фізичного виходу книжки. Це не ноу-хау «Грані-Т»: одне з найактивніших українських видавництво насправді часто експериментує та засвоює західний досвід.

 

7. Юрій Андрухович

 

Із 5-ї позиції нашого рейтингу, яку Андрухович займав минулого місяця, письменник опинився на 7-й. На Одеському кінофестивалі, що став найгучнішою культурною кіноподією місяця, показали фільм «Кисневий голод», знятий за сценарієм Андруховча.

 

Також пан Юрій активно висловлювався щодо «мовного закону» та писав колонки до періодичних та Інтернет-видань. Окрім того, його вірші разом з поезіями Ліни Костенко, Василя Симоненка та інших поетів лунали у луцьких маршрутках.

 

6. Брати Капранови

 

Брати Капранови відсвяткували цього місяця 90-річчя на двох та до дня народження письменників вийшло перевидання їхньої книги «Приворотне зілля».  Окрім того, нещодавно від Братів пролунала заява про створення письменниками списку моральних авторитетів, які підуть в парламент.

 

Також у липні Дмитро і Віталій Капранови пропонували письменникам бойкотувати проросійські видавництва та увійшли до Комітету на захист мови.

 

Словом, в активності Братам не відмовиш – гуртом і батька можна бити. Тож, і лімерик Тетяни Савченко, що ввійшов до нововиданої книги «Степ-Step» досить влучно характеризує письменників:

 

Літератор Капранов, що з Києва

 

Загадався, й думки отакі його:

 

Шо людини доброї

 

Мусить бути хоч двоє,

 

Або й більше – то хто як зуміє.

 

 

5. Літня літературна школа

 

Дуже багато в липні теревенили про Літню літературну школу від літклубу «Маруся», яка невдовзі відбудеться поблизу Говерли. Для молодих письменників лекції читатимуть Юрко Іздрик, Тарас Прохасько, Максим Кідрук, Андрій Любка, Гриць Семенчук і Завен Баблоян. Літературна школа – дуже гарна традиція для українського літпроцесу.

 

4. Форум видавців

 

Активізувалася діяльність Форуму видавців, який цього року знову розширюється (з’явився ще один фестиваль у рамках Форуму – «Контекст», що збирає культурних менеджерів). Але найбільшу увагу привернула заява президента Форуму видавців Олександри Коваль, яка вважає, що з січня книжки подорожчають вдвічі, тож треба купувати їх тепер. Такий прогноз щодо вартості книжок був зроблений після заяв про запровадження змін до Податкового Кодексу, які можуть не тільки зробити дорожчою і неконкурентоспроможною українську книжку, а і, відповідно, зруйнувати дрібні видавництва.

 

3. Франко-фест

 

Нещодавно вперше відбувся фестиваль Франко-фест, що привернув увагу багатьох відвідувачів до батьківщини Івана Франка в селі Нагуєвичі. На фестивалі була музична і літературна програми та вільний вхід, тож тільки в перший день фестиваль відвідали 20 тисяч українців.

 

Хоча літературної програми могло би бути трошки більше.

 

2. Тарас Шевченко

 

Більше, ніж про Тараса Шевченка, українці говорять тільки про мову. Але і про Кобзаря часто говорять саме у зв’язку з мовою. Шевченка за останній місяць згадували найбільше у зв’язку з коментарем Азарова, який назвав рідну мову поета «малоросійською», щоправда потім це довелося офіційно виправдовувати і розтлумачувати.

 

Також пам’ятнику Тараса Шевченка заклеїли рота у Львові і журналісти 1+1 дійшли висновку, що один з найбільших київських бульварів був названий на честь жінки, бо він називається Бульвар Тараса Шевченко (саме із закінченням – о, що за українським правописом вказує на жіночий рід особи, яку так називають).

 

 

1. Закон про мови

 

Законопроект «Про основи державної мовної політики» ухвалили, а тому з другої сходинки «Теревенів» він піднявся на першу. За законопроект проголосували 248 депутатів і зробили це з порушенням регламенту. Прийняття закону викликало хвилю обурень простих громадян і письменників. Біля Українського дому поселились ряди протестувальників, деякі з них голодували і залишали Хрещатик на «швидкій». А коли людина голодує, значить вона у відчаї. Щоб допомогти здолати відчай, на Європейській відкрили публічну бібліотеку для учасників протесту.

 

Словом, так званий закон про мови не тільки поставив українську мову в незручне становище, але й попсував нерви та здоров’я українцям. Після цього з’явилися заяви русинів (угрорусів) про те, що вони будуть звертатися до Європейського Суду, якщо русинській мові не буде надано статус офіційної,  а народний депутат Геннадій Москаль написав службового листа русинською мовою, зазначивши: «Айбо в нашум случайи поражайе не лем наглусть контрабандистув, айбо й докус бездіятильнусть украиньскых силовых структур». Словом, депутати-голосувальники за цей закон виглядають смішно, коли доходить до справжніх проблем нацменшин.

 Марія Ворон