ТОП-10 теревенів травня: від Шевченка до Забужко

Я є тим, що я їм. Але не хлібом одним будеш ситий, бо є їжа іншого характеру. Раніше би сказали – духовна, але тепер більше вживають слово «інформаційна». А якщо поміркувати, говоримо ми більше, ніж їмо. Про кого правимо теревені? Це важке запитання, і, щоб відповісти на нього, редакція порталу «Друг Читача» зробила огляд медій за травень та склала рейтинг цитованості за останній місяць. Тож, зустрічайте – персони та події української літератури, які опинилися в полі всезагальної уваги.

 

 .

1. Тарас Шевченко

Слова літературознавиці Віри Агеєвої про шевченкоцентричність українського літературного канону ще не одне десятиліття будуть чистою правдою. І це підтвердило недавнє дослідження, проведене соціологічною групою «Рейтинг». Згідно з результатами дослідження, більшість опитаних назвали серед найвидатніших українців всіх часів Тараса Шевченка (58,7%). Входять у трійку лідерів Леся Українка (22,5%) та Богдан Хмельницький (20,1%). Цікаво, що літературознавці початку ХХ століття саме модерністку Лесю Українку намагалися поставити поруч з Шевченком, щоб не зациклюватися на одній романтичній персоні Кобзаря. Як бачимо, PR-технології підручникового типу спрацювали. Про Шевченка цього місяця говорили чи не в кожному поважному місті України у зв’язку з річницею перепоховання (22 травня) на Чернечій горі. Зокрема, у Стаханові пообіцяли поставити пам’ятник. І де б ви думали? На вулиці Леніна – центральній. А в Києві в цей день поети читали вірші Кобзаря та міркували, ким би він працював, на якому каналі, якби жив тепер. Ірванець припустив, що Шевченко би виступав за другу державну. Словом, саме про нього, основоположника української літератури, якого вивчають і в початковій школі, протягом останнього місяця говорили найбільше.

Тарас Григорович Шевченко
зітхнув поважно й непричетно
дістав годинника старого
і рушив повагом в дорогу

він йшов врочисто тихим містом
в пивницях пиво пив імлисте
стріляв цигарку в перехожих
такий живий такий несхожий…

Пише про Кобзаря Сергій Жадан, який посідає другу сходинку нашого рейтингу цитованості та згадуваності.

2. Сергій Жадан 

Говорити про Жадана цими днями було щонайменше три причини. По-перше, на письменника поскаржився Азарову мер Ровеньків Луганської області Олександр Єсенков, звернувшись із проханням вжити заходів щодо книги Сергія Жадана «Ефіопія». Ця книга, яка у квітні 2012 року надійшла в школи від Міносвіти, за словами мера, практично в кожному вірші містить ненормативну лексику. Як виявилося, «книга Жадана не проходила експертизу в Міністерстві науки, а опублікована на замовлення іншого відомства». Насправді ж видання побачило світ на замовлення Держкомітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга», тобто було надруковано за державні гроші. А це, на хвилиночку, 76 тисяч гривень. У принципі, сам письменник погодився з мером Ровеньків у тому, що «програма «Українська книга» мала б наповнюватись більш відповідально». Але йому цікаво, «що саме має на увазі мер Єсенков, коли просить «вжити заходів». Знищити наклад? Чи викинути книги на вулицю?». Жадан підсумував: «Усі претензії до видавництва, яке ці книги лобіює й проштовхує до цієї програми, не питаючись думки авторів. Мені особисто це категорично не подобається – фактично видавець ставить своїх авторів у дуже незручне становище, підставляючи їх під партійну критику таких ось мерів та директорів шкіл, котрі ніколи не втратять нагоди поборотись за суспільну мораль за чужий рахунок. Ось тільки я тут до чого?». Що ж, справедливо.

Другою причиною говорити про Жадана стали вибори. Спершу усіма ЗМІ пройшла інформація про те, що Жадан планує взяти участь в парламентських виборах цього року, а потім надійшло спростування від самого Сергія. Виявилося, що він говорив про те, що піде голосувати, а не балотуватися. Тобто журналістська помилка також додала рейтингу Жаданові.

По-третє, говорили про цього східного українського письменника у зв’язку з фестивалями. Перший – «Київські лаври в Харкові», якого Жадан був куратором і куди на футуристичний вечір, присвячений Михайлю Семенкові, та на музейні читання з’їхалися українські, російські поети та один поляк. Другий – луганський фестиваль «Артодром», проведений тематично за романом Жадана «Ворошиловград». Окрім того, було презентовано комікс за романом «Ворошиловград».

Іншими словами, Сергій Жадан цього місяця був другим приводом для довколалітературних розмов.

3. Міжнародний фестиваль поезії «Київські лаври» 

«Київські лаври» – це п’ять днів поезії в Києві і три дні – у Харкові (про Харків читати пункт 2). Учасниками є поети з України, Росії, Білорусі, США, Польщі, Грузії. «У подальшому розширятимемо географію фестивалю, – каже засновник фестивалю і головний редактор журналу «ШО» Олександр Кабанов. – Поїдемо в Ужгород, Херсон, Полтаву, невеликі міста. Місія журналу «ШО» – відкриття нових авторів, створення культурного простору в провінції». І ще варто зауважити, що цьогоріч не можна було дорікнути фестивалю в спрямованості на російську літературу, адже багато було українських акцій.

4. Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» 

На шостій сходинці рейтингу «Друга Читача» опинилася «Коронація слова», яка з приводу церемонії нагородження розгорнула масштабну інформаційну кампанію. Нагадаємо, що преміальний фонд Конкурсу складає 150 тисяч грн. Це звичайно не 260 тисяч Шевченківської премії в одні руки, але масштабна рекламна кампанія письменників-лауреатів набагато потужніша від Шевченківських. Окрім того, «Коронація слова» відкриває широкому загалу нові імена. З лауреатами цьогорічної премії можна ознайомитися на нашому порталі. Цікаво, що серед спеціальних відзнак є пікантна – «Найкращий еротичний твір», яку передрік «Друг Читача» у першоквітневому жарті, що теж приємно.

5. Анатолій Дімаров

90-літній письменник і Шевченківський лауреат Анатолій Дімаров висловив свою громадську позицію відмовою від ордена Ярослава Мудрого IV ступеню, яким його нагородив Віктор Янукович. Це викликало захоплення навіть у тих, хто не дуже переймався відмовою Василя Шкляра від Шевченківської премії. Очевидно, президент не знав, що Анатолій Андрійович Дімаров колекціонує каміння (має таке хобі), а не метал у вигляді орденів. Якщо знав узагалі, хто такий цей Дімаров.

6. Ганна Герман

І хто б міг подумати? Ця авторка якось дуже швидко, буквально за пару років, стала відома як письменниця. Тепер за її творами ставляться вистави, і навіть уже не студентський колектив, який розхвалювали в Театрі імені Франка, а сам відомий режисер і продюсер Сергій Проскурня збирається демонструвати у Києві виставу за романом Ганни Герман «Піраміди невидимі». Цього разу Франківськом та столицею не обмежаться – обіцяють показати виставу у великих містах України, а також в тих європейських столицях, де є чисельна українська діаспора. Постановку за її книгою ніби хоче зробити і сам Театр імені Франка і текст уже читає сам Богдан Ступка. До речі, нагадаємо, що передмову до книги писав поет, Герой України, академік Борис Олійник.

Про Герман-авторку зараз більше розмов, ніж про її політичні коментарі. Хоча, окрім театрального дебюту, протягом останнього місяця також обговорювалася її зачіска у 80-ті роки, зокрема – великий начіс.

7. Василь Шкляр

Знову ж таки у зв’язку з виборами останнього місяця багато згадували Шкляра. Він теж, як і Сергій Жадан, на вибори піде виключно голосувати, адже балотування в депутати письменник трактує як пониження. Також Шкляр завжди радий коментувати злободенні теми, як відмова від ордена, мовне питання та Шевченківські читання. О, навіть римовано вийшло! Цікаве спостереження зробили наші експерти, що стосується не тільки травня: першоджерелом коментарів Шкляра найчастіше є «Газета по-українськи», яка взагалі дуже уважна до будь-яких цитацій.

8. Юрій Андрухович

Патріарх «БУ-БА-БУ» опинився на восьмій сходинці нашого рейтингу у зв’язку з презентаціями книжки «Лексикон інтимних міст» та туру з гуртом «Карбідо».

Хоча не обійшлося без скандалу, який роздмухали в соціальних мережах та підтримали на «ЛітАкценті». Ідеться про публікацію колонки Юрія Андруховича у виданні Gazeta Wyborcza. під заголовком Bedziecie mieli Euro, że hej! У публікації письменник послідовно відмовляє поляків від поїздки в Україну. Цитуємо за перекладом «ЛітАкценту»: «Проте навіть якщо приїдете не протестувати, то теж запрошуємо. Якщо любите той прогнилий пострадянський клімат та не зовсім південну атмосферу масштабного забруднення від великих комбінатів, монументи Леніну і Сталіну, горілку з пивом, засмічені узбіччя, зруйновані пам’ятки, а замість них незакінчені об’єкти будівництва великих торговельних та бізнесових центрів, якщо ви спраглі до доступних та приємних дівчат, необов’язково з ВІЛ чи венеричними хворобами, а також до всюдисущих наглядачів, поліцаїв, агентів, спортсменів, готових до атаки з бейсбольними битками, – тоді ми ще сердечніше запрошуємо вас на українське Євро!». І для чого Андруховичу така от антиреклама України за кордоном? Може, це якось впливає на його популярність на Заході?

Також, дуже вчасно була опублікована так звана «анкета Пруста» з Андруховичем. Хоч у цьому випадку матеріал з паном Юрієм завжди вчасний, адже в популярності йому не відмовиш.

.

9. Ірена Карпа

Ця  дуже активна письменниця і за сумісництвом співачка не тільки минулого місяця, а і цього року займає підкреслено активну громадянську позицію. Її заяви про мовну політику, а також політику і гречку здатні підійняти й мертвого на мітинги, лекції у виконанні Ірени, а також на танці під музику гурт Quarpa.

.

10. Оксана Забужко

Оксана Стефанівна цього місяця нового роману не написала, сенсаційних заяв не зробила, проте сказала одну «іронічну»дурницю. В інтерв’ю австрійському виданню вона заявила: «Мене вважають «моральним авторитетом», і я мушу, як я часом кажу іронічно, весь час рятувати націю». Повне інтерв’ю австрійському Штандарту тут.

.

Тож, Оксана Забужко закриває десятку травневих лідерів, розпочату Тарасом Шевченком. Трохи менше, що не дало змогу увійти у наш рейтинг, обговорювалися презентація нової книжки Любка Дереша про апокаліпсис під час «Євро-2012», а також така гарна премія за дитячу літературу, як «Великий їжак». Як бачимо, найбільший рейтинг у тих, хто багато працює, і в тих, хто опиняється на хвилі дражливих новинарних тем.

Марія Ворон