Форум вимагає жертв!

«Ось і завершився 18-ий Міжнародний книжковий «Форум видавців у Львові» – написало на сайті видавництво «Грані-Т», яке на ярмарок не приїхало. Найбільш приваблива подія року минула і тепер всі або вдають, що все було добре, або скаржаться, що все було недобре. Письменники нарікають, що встигали ходити тільки на власні заходи, організатори – що в них скоротилося фінансування у той час, коли роботи додалося, а читачі скаржаться, що загубилися в хаосі подій та повернулися додому недоотримавши позитивних емоцій. Спробуємо подивитися на цю непересічну подію з кожного боку цього книжкового (майже, любовного) трикутника – ВИДАВЦІ-ПИСЬМЕННИКИ-ЧИТАЧІ. Чи, навіть, чотирикутника, якщо додати сюди організаторів виставки. З них і почнемо.

 

Книжковий ярмарок біля Палацу мистецтв

ОРГАНІЗАТОРИ

Ще в літніх новинах про цьогорічний Форум видавців звучала тривожна нотка – недостатнє фінансування! Тоді президент Львівського форуму Олександра Коваль розповіла, що фінансування з бюджету Львова скоротилося у 4,06 раза. Це, певно, пов’язане з підготовкою до Євро-2012, куди зараз направляються не тільки бюджетні кошти, але й інші ресурси, зокрема деякі вищі навчальні заклади мають закінчити навчальний рік раніше, щоб звільнити гуртожитки. Проте міськрада таки виділила 80 тисяч гривень на книжки. Тож організаторам довелося економити на готелях і заробляти на вхідних квитках на виставку-ярмарок. За офіційною статистикою, було продано близько 32 тисяч вхідних квитків до Палацу мистецтв та подвір’я палацу Потоцьких. Цьогорічний вхідний квиток коштував у 2,5 рази дорожче, ніж 2010 року, тобто – 5 гривень замість 2 (щоправда, були пільгові квитки за 3 гривні). Але навіть якщо помножити 30 тисяч (замість 32 тисяч) на 5 гривень, маємо 150 тисяч, і ця сума, як бачите, не покриває ті «недоотримані» 245 тисяч (порівняно з минулим роком, коли з бюджету Львова виділялися 325 тисяч гривень). Ще треба врахувати вартість місць для видавничих яток, але фінансове становище Форуму це навряд чи врятує. Куратор Літфесту, Григорій Семенчук у коментарі для «УП» пояснив усі цифри: «Цього року 70 тисяч дала Львівська рада (на сайті Форуму йшлося про 80 тисяч), 200 тисяч дала обласна рада, 120 тисяч дав Фонд Ахметова. Це лише половина необхідної суми. Другу половину ми покрили за рахунок прибутків ярмарку».

Отже і міськраду зрозуміти можна – вона має «залатати» до чемпіонату Європи з футболу ті перекопані дороги, що цьогоріч перешкоджали учасникам та глядачам Форуму пересуватися містом до місць проведення літературних подій. І організаторів пожаліти треба – адже невеличкому колективу Форуму видавців треба якось дожити до наступного «форумного року». Звичайно, що провести таку масштабну подію міжнародного рівня за такі порівняно невеликі гроші навряд чи взялися б у якійсь забезпеченій європейській країні. Тому проблема фінансування – це наріжний камінь, що псує вже сам фундамент вавилонської вежі Форуму видавців.

 

ВИДАВЦІ

Гість із минулого – першодрукар Іван Федорович віддруковує титульну сторінку «Апостола» на подвір’ї палацу Потоцьких

Через те, що квиток подорожчав, відвідувачів у приміщенні Палацу мистецтв було значно менше, ніж минулого року. Здається, що на третій виставковий поверх вони майже не доходили, а значить і не купували книжки, тож видавці, що розташувалися найвище, отримали найнижчі виторги, хіба за невеличким винятком. Але це не єдине випробування, що випало на їхню долю, важку передовсім через кризу. Усі хором заявляють, що від 2008 року продажі впали, а цьогоріч це стало особливо помітним, тож через ту саму кризу і новинок привезли дуже мало.

А деякі гранди книжкового ринку взагалі проігнорували найбільшу книжкову подію року, це передусім стосується київских «Граней-Т» та «Факту». Зрештою переважна частина видавців скаржилися, що цьогоріч вторгували значно менше, ніж це було навіть минулого року, а задоволеними залишилися лише видавці зіркових авторів. Так, великі черги шикувалися за автографом до Ірени Карпи, бо її книжку чекали декілька років, традиційно добре купували Жадана та Люко Дашвар, цьогорічні герої всіх новин Шкляр і Костенко теж користувалися попитом. Люди юрмилися навколо зеленого «Запорожця» Братів Капранових. Але найбільш винахідливою виявилася літературна аґенція «Піраміда», яка зареєструвалась на форумі під псевдонімом «Марія Матіос», що було відображено навіть у програмі Форуму, а на стенді назву «Піраміда» дописали вже збоку зіркової авторки маленькими літерами. Це виглядало дивно, а проте виявилося дієвим – покупці йшли косяками.

 

ПИСЬМЕННИКИ

Одночасна автограф-сесія з авторами, що увійшли до збірки «20 письменників сучасної України»

Автори під час Форуму масово нарікали, що мають багато збігів і часто не встигають навіть на власні акції, і це говорили не тільки «розкручені» письменники, але й зовсім молоді, що є поганим сигналом для організаторів. Літфест затьмарив Форум видавців, окрім того, додався ще один потужний захід – перекладацький фестиваль «TRANSLIT». Почалися навіть дискусії (спершу у Львові, а потім у мережі) з приводу того, чи варто розвести в часі Форум та Літфест, щоб останній зробити комфортнішим. Але навряд чи це доцільно, адже від такого розведення, гадаю, постраждає в першу чергу сам ярмарок, на який приїдуть хіба читачі з Рясного, Рясного-2, Брюховичів та ін. Тоді ж і Літфест стане чимось на кшталт «MERIDIAN CHERNOWITZ», добрим фестивалем, але таким, що має сильного буковинського двійника.

Хаос, зафіксований у друкованій програмі Форуму видавців та Літфесту (програма на сайті більше відповідала дійсності), позначився і на головному гості – норвезькому письменнику Ерленді Лу, який уже в Києві розкритикував організаторів: «Коли я був у Львові на Форумі, всі люди були просто фантастичні. Але я зрозумів, що там було три конкуруючі організатори. Коли виникли певні проблеми, один дзвонив іншому. Інший дзвонив ще одному. Останній дзвонив знову першому. І нічого не відбувалось. Вони дзвонили знов і знов один одному, але проблему ніхто не вирішував». Неприємно таке чути від хедлайнера Літфесту. Тому треба дійсно щось вирішувати: чи зменшувати кількість заходів до керованого числа, чи зменшувати кількість фестів в один час. Ясно одне – мистецтво вимагає жертв!

 

ЧИТАЧІ

Глядачі-слухачі-читачі Вечора Іронічної Поезії

Зрозуміло, що користуватися програмою, яка часом не відповідає дійсності, справа невдячна, тому читачі (вони ж – глядачі, слухачі, відвідувачі), бувало, приходили на заходи, які не відбувалися, а, бувало, що захід відбувався в іншому місці. Проте люди (і треба за це віддати їм належне) наполегливо шукали мети, не впадаючи в паніку. Іншу складність – ціни на квитки – подолати змогли не всі. Зокрема не рідкісною була картина, коли, побачивши напис «5 гривень» люди розверталися та йшли собі додому. І не через те, що не мали цих самих гривень – швидше від обурення, бо навіть на тлі загальної інфляції зростання у два з половиною рази – це занадто. Втім, приємно зауважити, що попри всі негаразди традиційну для Львова постать – людина з руками, повними книжок у пакунках, пакуночках і «на розсип» – цього року можна було побачити, як серед форумних яток, так і на вулиці Коперника.

 

Отже, цьогорічний книжковий новий рік відбувся, в каледарі можна ставити галочку. І надзвичайних подій не було, і Президент не приїхав, однак хотілося б, аби хаос (постмодерно-карнавальний, чи вавилонсько-стовпотворний), що існує на всіх рівнях сучасного життя і в головах людей «з верхів і низів», організатори «Форуму видавців» змогли до наступного року трохи вгамувати. Адже нікому не хочеться, щоб Вавилонська вежа, новорічна ялинка чи просто палац Потоцьких разом із Палацом мистецтв впали просто на голови учасникам. Адже голови нам іще потрібні для читання та писання.

 

Любов Якимчук